Олена Теліга і Заліщики

 

250px-Теліга_ОВідома українська поетеса, публіцист, літературний критик, діячка Організації українських націоналістів Олена Теліга (з дому Шовгенова або Шовгеніва), народилась в Іллінському під Москвою в інтелігентній, українсько-білоруській родині. Коли дівчинці було п’ять років, Шовгенови переїхали до Петербурга.

3 1918 року родина мешкає в Києві. Але згодом батько, урядовець УНР, разом зі старшим сином у 1920 році опинилися в еміграції в Чехословаччині. Два роки родина була розділеною, аж поки навесні 1922 року матері Олени разом з донькою та сином Сергієм вдається вибратися з радянської України спочатку в Польщу, а в липні 1922 року оселитися в Подєбрадах у Чехословаччині, де на той час ректором Української господарської академії був її чоловік. Саме в Чехії Олена спочатку отримує «матуру» — атестат, а потім закінчує історико-філологічне відділення Українського педінституту в Празі.

Тут вона знайомиться зі своїм вірним другом Михайлом Телігою, одружується з ним — з ним згодом і піде на розстріл. Саме в Чехії відбувається її становлення як поетки, публіциста-літературознавця.

До вибуху Другої світової війни Олена Теліга проживала у Галичині (зокрема, у 1936 році — відпочивала в Заліщиках).

Про це дізнаємося з її переписки із Ксенією Світлик з Коломиї. Завдяки пошукам краєзнавця В.І.Олійника, котрий записав спогади старожилів міста, знаємо, що вона проживала у віллі «Вікторія». Будинок був збудований ще за часів Австро-Угорщини. За спогадами Варвари Гембатюк,  він мав великий зал та кухню, а розташовувався неподалік від Тінистого пляжу. Слід сказати, що наше місто славилося своїми пляжами на всю Польщу. Саме тому сюди приїжджало багато туристів з усіх куточків Польської держави. Кількість курортників в окремі роки вдвічі перевищувала чисельність місцевого населення. Тут до послуг відпочиваючих були облаштовані два пляжі, готелі, вілли, пансіонати.   

Заліщики дуже сподобалися Олені Телізі. Тут вона відпочивала разом із  своїм чоловіком Михайлом та Дмитром Донцовим – публіцистом, ідеологом українського націоналізму.

У 1939—1941 роках у Кракові вона очолювала літературно-мистецьке товариство «Зарево» і під керівництвом Олега Ольжича працювала у Проводі ОУН. 22 жовтня 1941 року у складі однієї з похідних груп ОУН поїхала до Києва, де, незважаючи на небезпеку, взяла участь у заснуванні Української національної ради. Теліга як член референтури культурної комісії створила Спілку письменників, заснувала і редагувала журнал «Літаври» (1941 —1942), який перебував під постійним наглядом нацистів. Ольжич намагався переконати Телігу виїхати з міста, але вона категорично відмовлялася. Мало того, знаючи про масові арешти українців і про те, що гестапо влаштувало засідку в приміщенні Спілки письменників, вона пішла на чергове засідання, де й була заарештована

9 лютого 1942 року. А вже 13-го (за іншими даними – 21 лютого) Олену Телігу разом із чоловіком Михайлом нацисти розстріляли у Бабиному Яру в Києві. 

Заліщани пам’ятають та шанують Олену Телігу. А 24 серпня 2006 року на будинку, де вона відпочивала у 1936 році, їй було встановлено меморіальну дошку.

Віталій КАСПРУК,

директор Заліщицького районного краєзнавчого музею

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*