Повідомити новину

Поширити:

Легалізація заробітної плати залишається одним із найактуальніших питань сьогодення, адже чимало роботодавців ігнорують гарантований рівень мінімальної заробітної плати і змушують найманих робітників працювати на невелику зарплату, а інколи й взагалі не декларують оплату їхньої праці.
Погодившись на одержання зарплати у “конверті”, більшість людей не замислюються про те, що свідомо обкрадають себе, оскільки в такому випадку роботодавець не сплачує єдиного соціального внеску, період трудової діяльності не зараховується до страхового стажу, а зарплата не враховується при обчисленні пенсії.
Виплачуючи працівникові заробітну плату в розмірі, меншому за  мінімальний, роботодавець не лише порушує його конституційне право на заробітну плату, не нижчу за визначену законом, а й прирікає на мізерну пенсію в майбутньому.
Держава стоїть на захисті прав найманих  працівників. Зокрема, у статті 8 Закону України від 08.07.2010 №2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” записано: “У разі, якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску”. Отож навіть якщо найманий працівник буде оформлений на неповну ставку із заробітною платою, меншою за мінімальну, роботодавець зобов’язаний сплачувати внесок розміром 22% мінімальної заробітної плати (3200 грн.).
Роботодавцям та громадянам необхідно пам’ятати, що лише офіційно працевлаштований працівник, за якого роботодавцем здійснюється сплата єдиного соціального внеску в розмірі, не меншому за мінімальний,  набуває страхового стажу, необхідного для призначення соціальних та пенсійних виплат
 
Олександра Кулина
Головний спеціаліст сектору забезпечення наповнення бюджету
ТО УПФУ Тернопільської області