Не всі молилися за Героїв

230«У вівторок дуже рано дзвони задзвонили…» – це слова з пісні про трагічні події, які відбулися 19 березня 1946 року в лісі Чагор у с. Бедриківці Заліщицького району. Того дня енкаведисти взяли в облогу криївку, де перебували 9 повстанців – воїнів УПА. Повстанці відмовилися від пропозиції москалів здатися і прийняли героїчну смерть.

Днями, через 70 літ, у центрі Бедриківців було  велелюдно. Сюди зійшлися небайдужі сельчани, керівники Заліщанщини, представники районної спілки учасників АТО «Дністровий вал», Братства ОУН-УПА, інші громадські активісти.

Сформована колона прибула на околицю села в ліс до місця загибелі воїнів УПА, де над зруйнованою криївкою встановлено пам’ятний хрест із викарбуваними іменами й позивними дев’яти українських патріотів.

Замайоріли серед дерев синьо-жовті й червоно-чорні стяги, залунав у спільному виконанні присутніх Державний Гімн України. І згадалося, що саме зі словами «Ще не вмерла Україна…» на устах прийняли мученицьку смерть молоді хлопці й одна жінка, для яких воля і свобода України були важливішими за власне життя…

Про події того далекого й трагічного дня розповів завуч місцевої школи Михайло Король. Зі спогадами, що бентежили душу, виступили сільський голова Іван Костинюк, голова Заліщицької РДА  Борис Шипітка, учасник АТО Денис Тютюнник, заліщицькі активісти Назар Монич, Ігор Косован та борщів’янка Світлана Сорентіно.

Із уст школярів зворушливо звучали слова любові і шани до України, її мужніх нескорених Героїв. А виконана шкільним ансамблем (керівник Г.І. Андрущак) пісня-розповідь про трагічні події в криївці, яку написали очевидці, не залишила байдужим нікого із присутніх.

Неможливо спокійно дивитися, як хвилювалися і стримували сльози молоді воїни – нинішні захисники України, які повернулись із зони АТО. Вони просили присутніх пам’ятати про всіх героїв, які віддали життя за українську державу і в ті далекі часи, і сьогодні в боях на сході України.

Парох місцевого храму архістратига Михаїла (УГКЦ) о. Володимир Рачковський відслужив панахиду за душі всіх убієнних, закатованих, замордованих українських патріотів.

Можливо, тим, хто не прийшов схилити голову, вшановуючи пам’ять загиблих українських патріотів, байдуже, що Україна сьогодні ціною життів українських патріотів знову виборює волю і незалежність у страшній кривавій війні з Росією.

Сумно, гірко, боляче, соромно.

Леся БАРАНЕЦЬКА

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*