На противагу негоді аграрії змінюють тактику

14116Складні погодно-кліматичні умови внесли серйозні корективи у роботу аграріїв області спочатку через посуху, а в останні тижні через затяжні дощі. Хлібороби Тернопільщини не встигли досіяти озимий клин, а тепер ще й різко сповільнилося збирання пізніх культур. Тож президія ради обласного об’єднання сільгосппідприємств ініціювала спільне з департаментом агропромислового розвитку облдержадміністрації засідання на тему: «Про основні напрямки дій в аграрній галузі з огляду на хід осінньо-польових робіт та актуальні питання АПК».

Для обговорення важливих для хліборобів питань організатори запросили народних депутатів України, голів рад районних об’єднань сільгосппідприємств, начальників управлінь агропромислового розвитку районів, керівників обласних установ та сільськогосподарських підприємств, а також представників профільних відомств.

Відкриваючи зібрання, голова ради обласного об’єднання сільгосптоваровиробників Микола Пилипів наголосив, що до обміну думками спонукала несприятлива  ситуація у рослинництві, зумовлена природно-кліматичними викликами цьогорічної осені. Відтак виникла потреба обговорити напрямки подальших дій хліборобів усієї Тернопільщини. Станом на 10 листопада зібрано зернові культури на 425 тисяч га, що становить 92% до площі збирання. Залишилося збирати 43% площ кукурудзи, 29% – цукрових буряків, 15% – соняшнику та 11% – сої. Не все гаразд і з озиминою. Її посіяно на 191 тис. га, що становить 93% до прогнозованих площ. А це менше до попереднього року майже на 16 тисяч гектарів.

Причиною зменшення посівних площ озимих, передусім, стали природні умови, а також недотримання подекуди структури посівних площ і відсутність оптимальних попередників під посів озимих культур. З цього слід робити висновки на весняно-польову кампанію.

«Проблемною сьогодні виглядає і тема цукрового  буряка, – продовжив Микола Іванович. – Як відомо, його посіви є попередниками під озиму пшеницю. Цього року цукровий буряк займав лише 20 тис. га. При цьому слід врахувати, що в області запрацювали ще три цукрові заводи. Для їх роботи потрібна сировина, яку додатково завозять з інших областей. Наші заводи, у свою чергу, вже покращили якісні показники прийому сировини та виходу цукру».

Далі детальний аналіз усього комплексу питань у рослинницькій галузі Тернопільщини зробив заступник директора департаменту агропромислового розвитку ОДА Василь Кічак. Він наголосив, що аграрії уже сьогодні повинні думати, чим можна компенсувати навесні недосіяну  озимину. У продовження теми були доречними професійні, з наукової точки зору, консультації менеджера фірми «Ерідон» Юрія Канія, котрий аргументовано радив, які культури і чому найдоцільніше культивувати навесні замість недосіяної озимини. Слушними були також його поради щодо технологій обробітку грунту в умовах посушливого літа і затяжних осінніх дощів. А провідний фахівець Державної продовольчої зернової корпорації Тарас Даньків ознайомив присутніх з умовами укладання форвардних договорів на закупівлю зерна урожаю 2017 року, як одним із варіантів поліпшення фінансового стану господарств.

Значну увагу учасники засідання приділили і другому, не менш важливому блоку питань під загальною назвою «Аналіз сплати сільгосппідприємствами податків і зборів з урахуванням змін у спецрежимі ПДВ та можливі особливості  оподаткування 2017 року». Ця тема особливо турбує  аграріїв, адже у зв’язку зі змінами спецрежиму ПДВ істотно погіршився фінансовий стан господарств краю. Цього року, за попередніми розрахунками, вони можуть втратити понад 600 мільйонів гривень(!). Загалом фіскальне навантаження в Україні на гектар землі в обробітку зросло у 41 раз.

На жаль, Кабмін і далі веде, так би мовити, тихий наступ на аграріїв. За словами народного депутата від Тернопільщини, члена Аграрного комітету ВРУ Миколи Люшняка, нині у профільних комітетах парламенту активно обговорюють два законопроекти змін в оподаткуванні сільгосптоваровиробників, які на 90 відсотків готові до внесення на пленарні засідання Верховної Ради. У них уже з наступного року передбачається відшкодування ПДВ тільки для тваринництва, садівництва й овочівництва. Очікується, що задекларовану підприємством його суму держава буде відшкодовувати прямою дотацією на літр молока, голову ВРХ, свиней, птиці. Для малих господарств планується створення спеціальних кооперативів, через які вони  отримають доступ на зарубіжні ринки та можливість відшкодування ПДВ. Фіксований податок за землю (у цих законопроектах) має зрости від 240 грн. до 350 гривень за один гектар.

Своїми думками щодо стосунків держави і аграрного виробництва, а також про недопустимість продажу української землі і перспективи спиртової галузі на Тернопільщині поділився народний депутат Олег Барна.

Болючу для сільгоспвиробників тему змін оподаткування продовжив заступник начальника Головного управління Державної фіскальної служби в області Сергій Господарик. Він проаналізував хід сплати сільгосппідприємствами податків і зборів з урахуванням змін у спецрежимі ПДВ і повідомив про запровадження з 2017 року нового податку для аграріїв, який умовно називатиметься «мінімальне податкове соціальне зобов’язання». Базою для нього має слугувати нормативна грошова оцінка землі розміром від 0,6 до одного відсотка. Але вона буде зменшуватися на суму сплачуваного податку на доходи фізичних осіб за паї, на єдиний соціальний внесок і суму заробітної плати, яку сільгосптоваровиробник виплачує своїм працівникам. На думку високопосадовця ДФС, цим кроком держава прагне поставити в рівні умови усі суб’єкти господарювання, які працюють на землі.

У прийнятій ухвалі учасники засідання не підтримали оприлюднені членом Аграрного комітету Верховної Ради Миколою Люшняком законопроекти, а звернулися до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України з вимогою відновити на законодавчому рівні спеціальний режим оподаткування ПДВ сільськогосподарських товаровиробників, який діяв до січня 2016 року, та заборонити застосування до суб’єктів спецрежиму сплати ПДВ фінансових санкцій за допущені в 2016 році помилки при заповненні податкових декларацій. Крім цього, Міністерству аграрної політики рекомендовано здійснювати розподіл державної підтримки сільгоспвиробників за напрямками: здешевлення процентної ставки за користування кредитами; відшкодування вартості посадки та догляду за садами; дотація з розрахунку 1 га оброблюваних земель; дотація з розрахунку на 1 умовну голову тварин, які були в наявності на початок року.

У підсумковому документі спільного засідання керівникам сільськогосподарських підприємств рекомендується: «Забезпечити проведення моніторингу стану перезимівлі озимих культур. При потребі оптимізувати структуру посівних площ під урожай 2017 року з урахуванням фактичного посіву озимини. Розглянути можливість збільшення посівних площ під цукровим буряком  та бобовими. З метою моніторингу родючості грунтів кожному господарству проводити через 5 років суцільну агрохімічну паспортизацію земель сільськогосподарського призначення. За їх підсумками здійснювати вапнування кислих грунтів. Забезпечити використання ріллі шляхом збереження та відтворення родючості грунтів на основі бездефіцитного балансу гумусу і поживних речовин з дотриманням вимог ринку – більше продукції з меншої площі». А департаменту агропромислового розвитку облдержадміністрації запропоновано проводити місячні моніторинги цінової ситуації на ринку сільськогосподарської продукції, а його результати передавати радам обласного та районних об’єднань сільгосппідприємств.

Тарас БОГДАНЮК

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*