Повідомити новину

Поширити:

Передвиборчі нотатки від медіа–фестивалю політичної сатири Тернопілля «Гарячі припарки»

Цілком вірогідно, що у переддень чергового голосування на  виборах Президента України багатьох свідомих громадян  вкотре заскочать риторичні запитання:

  • Чому після повалення комуністичної диктатури  та встановлення  демократичного устрою в незалежній Україні роль народних мас у розвитку держави суттєво не змінилася?
  • Чому із проголошенням політичних свобод і рівноправності громадян їм гарантовано лише право участі у виборах, а у міжвиборчий період їхнє право на участь в управлінні державою цілковито перебирають на себе державні та представницькі органи?

Щоб дошукатися істини, відкриваємо Основний Закон нашої держави – Конституцію України. Стаття 5 проголошує: «Україна є республікою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування».
Отже, як бачимо, конституційна норма вказує на необмежені можливості народу щодо його безпосередньої участі в управлінні державою. Проте у нас це право вдається реалізувати певною мірою і то лише під час революційних зривів.
Гарантом непорушності фундаментальних засад демократії може стати структурована громадська опозиція, що виконуватиме роль ефективного посередника між органами влади та широкими верствами населення.  Її базові підрозділи зосередять головну увагу на узагальненні і систематизації пропозицій громадян з метою їх реалізації в рамках програм місцевого самоврядування; сприятимуть розвитку малого та середнього підприємництва у сфері виробництва; здійснюватимуть громадський контроль за дотриманням чинного законодавства на місцях. У разі виявлення зловживань, зокрема щодо ігнорування прогресивних громадських ініціатив, домагатимуться дострокового звільнення із займаних посад усіх скомпрометованих посадовців.
А ще структурована громадська опозиція буде наділена правом законодавчої ініціативи, що призведе до прийняття прогресивного законодавства щодо детінізації економіки, зокрема через розсекречення інформації про сплату податків суб’єктами господарювання, про кількість ними працевлаштованих працівників, про наявність у них ліцензій на торгівлю горілчаними та тютюновими виробами. Виявивши невідповідність між розміром сплачених податків та розростанням маєтностей нечестивого підприємця, кожен
громадянин зможе відмовитись від його послуг  і в такий спосіб обмежити ріст тіньового капіталу.
Інший оригінальний погляд на процедуру голосування   висловив свого часу (2006 рік) співорганізатор «Гарячих припарок», директор Збаразької районної кіновідеомережі Ігор Залевський: «Демократія – це неподільність «Права» та «Відповідальності» кожного громадянина. Під час виборів реалізується твердження «Наша доля – в наших руках»: в одній руці – бюлетень, в другій – ручка. Багато хто легковажить у момент вибору, а потрібно мобілізувати внутрішні сили, як це робить хірург.
Але якщо хірург філігранно відсікає уражені тканини, які несуть загрозу цілому організму, то виборець з такою ж відповідальністю має вибрати єдиного кандидата. Вирішальним аргументом у цьому виборі має стати внутрішнє переконання, що ті, за кого ми віддаємо свій голос, насправді спроможні стати на боротьбу із суспільним злом.
Дурість не може правити світом, бо не існує такого багатства (ні матеріального, ні духовного), яке вона не змогла б розтринькати чи знищити. Але ні на мить не можна забувати, що розумні люди поділяються на дві категорії: на порядних та негідників. Перші створюють такі умови життя, щоб їм було добре жити разом з більшістю спільноти, а другі, щоб за рахунок цієї більшості жирувати».
Як підсумковий акорд до сьогоднішньої розмови пропонуємо підбірку сатиричних та громадсько-патріотичних творів учасників медіа-фестивалю «Гарячі припарки».
Василь Неручок,,
голова  ГМСК «Тризуб»,
координатор ініціативної групи
«Естафета поколінь», м. Ланівці
Пора
Обнадійлива пора –
Йде вугілля на-гора!
Передвиборчі змагання,
Шал і глум протистояння.
Президентські перегони –
Обіцянок терикони,
Глянц-буклетики гламурні
І ток-шоу балагурні.
 
Ой, чи живі, чи здорові,
Мої любі, безголові?!
Я вас радий привітати,
Щиросердно обійняти…
Намалюю вам достаток
І добробут, і порядок.
Ліквідую офіційно
Оборудки корупційні!
 
Збагатиться фонд пенсійний,
Потече і в благодійний,
До нуля тарифи знижу,
На бурштин «нагострю лижі».
Будуть вам такі зарплати –
Що не буде де дівати!
Запроваджу дивні речі
Для дорослих і малечі…
 
Вкотре ми ту пісню чуєм,
Та погано щось міркуєм,
Цілимося невпопад,
Вибираєм наздогад.
На заваді – цукор, гречка,
І купюр новеньких течка…
Глас новий: «Збудую рай!»
Кого хочеш – обирай!
Придивімось, ради Бога,
Чи правдива та дорога,
Де білбордів ряд строкатий
Прагне мізки нам вправляти?
Люд хрещений, схаменися,
На махлярство не ведися!
Богдана ПОЛІТИКІНА,
 м. Ланівці
 
Життя краще вже сьогодні
– Як живеться тобі, друже?
– Та що там казати,
Ледве кінці із кінцями
Можу я зв’зати.
 
– А ти чув, яку програму
Приймуть депутати?
Життя кращого сьогодні
Будемо чекати!
 
На горі там прокричали
Людям кращу долю,
Доручили в життя втілить
Депутатську волю.
 
Урядові установи
Шлють вже директиви:
Знизять ціни для народу
На … презервативи.
Юрій ЗАЯЦЬ,
с. Великий Раковець
Збаразького району
Посада
У лісі конкурс лев призначив
Нового зама треба, наче.
Була ж сова. Розумна, вчена.
Та важко їй на владній сцені.
Нових облич потрібно, кажуть,
Котрі прославлять і «підмажуть»…
Тож гаркнув лев: – Кому посаду?
Пора очищувати владу!
Кабан, ведмідь й руденька лама
Поквапились на конкурс спозарана.
Сорока ж вість принесла на хвості,
Що лев затвердив кенгуру на цім пості.
Він хоч чужак, але зв’язки шалені,
Заморський блат, та й має щось в кишені?!
Так є: посади всі хороші
Тепер за блат, зв’язки і гроші.
 
Невже?
Сусід прибіг з новиною гіркою:
Прийшла до Трампа жінка із косою.
Як так? Невже? Щоб смерть забрала того?
Та ні! То Тимошенко була в нього.
 
Парадокс
Сидять в тюрмі такі,
Котрі не вміли красти.
Якраз прийшла пора
Таким туди попасти.
А от котрі крадуть
Мільйони – цілі клани.
Сидять. Але не там.
У кабінетах владних.
 
Задачка
Син малий прибіг зі школи.
Ледве сам не плаче.
Каже, дали їм придумать
Кожному задачу.
Батько каже: – Щось придумай.
Це ж тобі завдання.
Треба щось додать, ділити,
А ще запитання.
Той не довго мислив-шкрябав,
Шустрий він на вдачу.
Каже: – Тату, я придумав
Отаку задачу:
Скільки люду обманути,
Скільки треба вкрасти,
Щоб купити дім і джипа
Й депутатом стати?
Віктор НАСИПАНИЙ,
м. Тернопіль
Лжепатріотам
Брехня для вас,
Що мать рідненька.
Вам байдуже,
Що гине Ненька!
Бо ж ви задіяні
В цім ділі,
Хоч твердите, що ви
Пухнастенькі і білі?
 
Не вам панове
…вишкірятись,
В безсилій злості
З правди насміхатись!
(24 серпня 2012 року)
Кость ЧЕРНЕЦЬ,
м. Ланівці
Заклинання
Ніколи народом не стати спільноті,
Де більшість холуйській слугує підлоті.
І вірою служить та годить заброду,
У рабській покорі шука насолоду.
 
І вірить брехливому їхньому слову,
Та нищить себе – упослідивши мову,
Негідникам вкотре довіривши владу,
Труди поколінь віддає на загладу.
 
Спільното стражденна, єством – православна,
Невже тобі в тяжкість і Воля, і Слава?
Невже наші пращурі те заслужили,
Щоб ми, як нащадки, їх Дух осквернили?
 
Невже в світі вольнім нам місця немає?!
Невже в наших душах Людина сконає?!
Чому ми не дбаєм про поступ держави?
Це ж наше, Законом встановлене право!
 
Збудись же, спільното,
Вже спати доволі,
Згуртуйсь, пробуди в собі тугу до Волі!
Для цього не треба нам зброю іржаву.
Лиш мудрість громади врятує  державу!
Ігор ЗАЛЕВСЬКИЙ, м. Збараж