На Борщівщині встановили та освятили хрест і меморіальну дошку полеглим воякам ОУН-УПА

20 серпня в урочищі “Дубина” поблизу Кривчого Борщівського району відбувся мітинг-реквієм, панахида й освячення хреста та меморіальної дошки полеглим воякам ОУН-УПА, які загинули біля гроту “Глинка” у серпні 1945 року. Участь у вшануванні пам’яті загиблих упістів взяли голова обласної ради Віктор Овчарук, народний депутат України Олег Барна, керівники району, громадські активісти, місцеві громади.

Священнослужителі відправили панахиду за душі звитяжців. Місцеві аматори підготували концерт патріотичних пісень.

Звертаючись до земляків, Віктор Овчарук наголосив: “Сьогодні ми зібрались тут, щоб помолитися за душі воїнів УПА, які своєю кров’ю заплатили за незалежність України, та вшанувати їх пам’ять. Ці хлопці, серед яких найстаршому було 30 років, наймолодшим – по 23, не вагаючись, віддали своє життя за вільну Україну. Вони жили і воювали заради високої мети, заради неї й склали свої юні голови. Їх подвиг, їх приклад надихнули і нинішніх захисників України. У жилах військовослужбовців, котрі обороняють Україну на сході, тече кров колишніх героїв ОУН-УПА. На жаль, і сьогодні доводиться платити життям за високу мету – незалежність України. Твердо знаю, що маючи таких мужніх захисників, Україна -непереможна!

Напередодні найбільшого державного свята – Дня Незалежності – хочу привітати вас, ваші родини, вашу громаду. Україна – це європейська країна, і вона відбулася, утвердилася на політичній карті світу! Цьогоріч ми відзначатимемо 75-ту річницю створення УПА. Роль цієї організації у визвольних прагненнях українців важко переоцінити. УПА – це втілення величі духу українських вояків – борців за волю України, символ непоборності української нації. Ми пам’ятаємо їх, беремо з них приклад».

Обласна рада оголосила 2017 рік Роком УПА в області. На  останньому пленарному засіданні спрямували 500 тис. грн  для проведення благоустрою історичного місця – розташування табору воєнної округи УПА “Волинь-Південь”, нині там розташований музей “Антонівецька республіка”. Про Українську повстанську армію написано чимало, однак вистачає в її історії і малодосліджених сторінок. Такою, зокрема, є “печерна” тема, тобто перебування оунівців у печерах, які свого часу не один рік слугували для повстанців унікальними криївками.

9 серпня 1945 р. група енкаведистів викрила наших повстанців у глухому гроті неподалік с. Верхнє Кривче. Ця невелика печера служила завжди добрим пристанищем українським борцям. Її довжина сягала майже 20 метрів.

Того дня у гроті заквартирувала боївка Степана Слишинського, пс. “Комар”. 20 радянських найманців, які прибули з Сапогова, оточили цей грот.

Облога тривала дві доби. Енкаведисти розпалили вогонь біля входу в печеру, сподіваючись, що дим викурить повстанців. Але ця затія була марною. Тоді відправили кривецького лісника Бугеру із запискою, в якій наказали здатися. Повстанці не відповідали. В ніч з 9 на 10 серпня, вибравши момент, почали прориватися з оточення з боєм. З грота вибігли четверо повстанців і розбіглися у різні боки. Першими вискочили Петро Олексин (“Тарас”) із с. Гермаківка і “Шелест” (справжнє ім’я не ідентифіковане), й вони врятувались. Інші два стрільці, Дмитро Головатий (“Гала”) і Степан Чернецький (“Твердий”), впали від прицільних пострілів енкаведистів. Троє залишились у гроті й відмовились виходити.

10 серпня енкаведисти замінували грот і підірвали його. Від потужного вибуху під землею загинули Петро Матіїв (“Зубенко”) з с. Гермаківка, Іван Бездітний (“Соловій”) і Дмитро Бугера (“Недоля”) обидва з Верхнього Кривча. Але спелеологи знайшли тільки один скелет. Де ще двоє, невідомо.

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*