Микола ПИЛИПІВ: «Інвестуємо у майбутнє українського села»

1410Днями на базі агропідприємства «Аркадія» Гусятинського району відбувся День поля, організований компанією «Ерідон». У цьому заході взяли участь голова облдержадміністрації Степан Барна, керівники сільськогосподарських підприємств Західної України, науковці, представники органів виконавчої влади та місцевого самоврядування Тернопільщини.

Наш кореспондент запросив до розмови господаря семінару – керівника ПАП «Аркадія» Миколу Пилипіва, якого недавно обрано головою ради об’єднання сільськогосподарських підприємств краю.

– Миколо Івановичу, яка мета проведення Дня поля і чому «Ерідон» вже багато років цей захід проводить в «Аркадії»?

– «Ерідон», як відомо, займається засобами захисту рослин і має у ПАП «Аркадія» свої демонстраційні поля. Це – постійно діюча лабораторія, в якій проходять випробування найновіші досягнення агротехнічної науки. А вибрали нас, мабуть, тому, що ми добилися непоганих результатів у рослинницькій галузі. Маємо у користуванні понад 4 тисячі гектарів землі, досягаємо  високих урожаїв пшениці, ячменю, ріпаку, кукурудзи і сої.

Ми також займаємося продуктивним свинарством і садівництвом. Нині у нас працює більше сотні людей із середньою оплатою праці понад 5 тисяч гривень.

А що стосується семінару, то це, передусім, обмін досвідом. Мова ведеться про збільшення продуктивності поля та зниження затрат на виробництво. Нашу економіку можуть стимулювати передові технології, які ми запроваджуємо, аналізуємо і вивчаємо на таких заходах з максимальною користю.

– Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман недавно заявив, що в 2017 році буде відкрито ринок землі. Яка ваша думка з цього приводу?

– Я особисто не розумію, для чого спішити з ринком землі, приймаючи політичне рішення на угоду Міжнародного валютного фонду. Аграрні фахівці повинні прорахувати наслідки від цього нововведення для економіки України через 5-10 років. Якщо економічний ефект буде явним, удосконалиться система земельних відносин, краще запрацює виробнича і соціальна інфраструктура на селі, тоді можна йти на такий відповідальний крок.

Але, якщо все зводиться до того, щоби землю завтра використовувати як заставу у банках під кредити, то аграрії проти цього. Вважаю, що допоки не буде належної ціни на українську землю, продавати її не можна. Бо це призведе до обезземелення українського селянства, частина  якого через безгрошів’я може піти на продаж своєї землі. У чиї руки вона тоді потрапить – невідомо, як і те, чи нові власники захочуть розбудовувати українське село. Подібне ми вже пережили у 90-ті роки. Досить згадати в кого через так звані ваучери опинилися вітчизняні заводи і фабрики, як і те, що велика частина з них зруйнована. Яскравим прикладом економічного авантюризму є доля Тернопільського комбайнового заводу та сотень інших підприємств краю.

– Уряд заявляє, що з першого січня наступного року переведе сільгоспвиробників на загальну систему оподаткування…

– Це дуже складна проблема. Я б не поспішав з новаціями, аби не наробити біди, не загробити аграрну економіку, адже тоді держава втратить чи не останній засіб експорту своєї продукції на зарубіжні ринки. До державної скарбниці скоротяться валютні надходження, погіршиться продовольча безпека держави. Може, краще навести лад на митницях, подолати корупцію, вивести економіку держави з тіні? І тоді не буде таких великих проблем з наповненням бюджету.

У країнах Європи фермери отримують від 350 до 700 євро державної підтримки на гектар. Система оподаткування, яка функціонувала в Україні до 1 січня нинішнього року, дозволяла залишати нам 38 доларів на гектар. Ці кошти скеровувалися на власний розвиток господарств, а звідси – вчасно виплачували зарплату, сплачували податки, будували нові об’єкти, створювали робочі місця. Словом, вітчизняні аграрії інвестували у майбутнє українського села.

– Чи не доцільно соціальну допомогу селу ввести до структури єдиного податку?

– На ринку є два основні гравці – орендодавець і орендар. Вони домовляються між собою, тож централізації тут не треба. Сьогодні, наприклад, маємо можливість вкласти у соціальну сферу більше, завтра менше. Ми  розраховуємо свої можливості на всі десять років орендної угоди і сумлінно виконуємо взяті зобов’язання. Скажімо, торік капітально відремонтували клуб і ФАП в Оленівці, цьогоріч ремонтуємо медзаклад у Буциках. І так по кожному селу – що необхідно людям, ми йдемо назустріч.

– Указом Президента України рекомендована сума оплати за орендовані паї повинна становити не менше трьох відсотків від нормативно грошової оцінки землі. Чи доцільно тут запроваджувати жорстке регламентування?

– Я проти будь-якого регламентування. Ми працюємо в умовах ринкової економіки. Наше підприємство вже почало виплачувати п’ять відсотків від нормативно грошової оцінки землі. Добрий стан цьогорічних посівів дає надію на хороший урожай. А це додаткова можливість збільшення розміру орендних платежів. Але за умови, що у нас не буде природних чи економічних катаклізмів.

І ще одне питання. Останнім часом на теренах області з’явилося чимало заїжджих спритників, які агітують селян здавати землю в оренду. При цьому обіцяють фантастичні і нереальні розміри орендної плати. Мета у них одна – заволодіти землею будь-що. Я б радив людям бути обачними, бо часто солодкі слова обертаються гірким присмаком.

– Одні сільгосппідприємства створюють робочі місця, а інші ні. Чи не на часі, аби держава заохочувала їх створення на селі?

– Я з вами цілком погоджуюсь. Справді, треба вишукувати ефективний механізм підтримки тих, хто створює робочі місця. Але не адміністративними важелями, а шляхом економічних преференцій. І тоді справа зрушиться з місця.

Обласна рада сільгосппідприємств твердо стоїть на позиціях, аби кожне господарство створювало в селах тваринницькі ферми, які дають робочі місця. Бо не нормально, що великі агрохолдинги, серед яких і «Мрія», які обробляють сотні тисяч гектарів землі на Тернопільщині, ігнорують тваринницьку галузь і не займаються створенням робочих місць.

Наше господарство, наприклад, має по чотири робочих місця на кожних сто гектарів. Ми могли б обійтися на цій площі і одним працівником, але розуміємо, наскільки важливо створювати додаткові робочі місця, бо за ними сім’ї наших селян.

– На нещодавній конференції обласної ради об’єднання сільгосптоваровиробників ви говорили про координацію дій  з обласною організацією Аграрної партії України. Чому саме з нею?

– Співпраця з Аграрною партією України витікає із самої природи цієї політичної сили. Вона представляє українське село. Тому, як на мене, ми маємо йти з нею однією колоною, аби ефективно розвивати аграрну економіку, захищати українське село і мати гідне представництво в органах місцевого самоврядування та у  Верховній Раді України.

Розмовляв Богдан НОВОСЯДЛИЙ

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*