Повідомити новину

Поширити:

Сьогодні українське село перебуває на межі виживання. Згадати хоча б регулярне падіння закупівельних цін на молоко.
 «Жителі сіл обурені ціною, яка встановлена на закупівлю молока для населення. Українське село продовжує зазнавати глибокої економічної кризи, хоча саме воно годує усю країну. Людям стає невигідно утримувати як корів, так і іншу худобу. Заготівельні та переробні підприємства, які спеціалізуються на молочній продукції, під час закупівлі у населення молока встановлюють ціни на рівні 5 грн за 1 л», – каже народний депутат від ВО «Свобода» Михайло Головко.
Водночас  роздрібна ціна на молоко у торгівельних мережах становить близько 20 грн за 1 л. В умовах, коли аграрне виробництво в Україні, і на Тернопільщині зокрема, вщент зруйноване, єдиним джерелом прибутку жителів села є молоко, яке вони здають заготівельникам.
«При такій закупівельній вартості молочної продукції населення недоотримує сотні тисяч гривень. Сьогодні ті, хто ведуть індивідуальне домашнє господарство, не можуть розраховувати навіть на мінімальну заробітну плату для кожного члена сім’ї, якщо у них одна чи навіть три корови. Адже, окрім випасання, тварина потребує й іншого догляду», – стверджує нардеп-свободівець Михайло Головко.
Здавалося, цю проблему мала б усунути дотація на утримання великої рогатої худоби. Проте її розмір, який коливається від 300 грн до 2500 грн на рік за одну одиницю, надто мізерний. Адже таких коштів вистачить на місяць часу. Наприклад, в країнах Європи витрати на забезпечення діяльності одного фермера чи індивідуального господарства становлять не менше 21000 грн.
Для того, аби українське село могло нормально функціонувати, закупівельна ціна на молоко має гарантувати селянам належне життя.
«Варто додати, що в селах стрімко зменшується поголів’я ВРХ. Адже доглядати за тваринами стає матеріально все важче. Попри це такий вид праці, як ведення індивідуального домашнього господарства, не впливає на соціальний захист населення. Громадяни, які вирішили зайнятися вирощенням великої рогатої худоби чи інших свійських тварин, змушені сподіватися тільки на власний дохід. За свою копітку та важку працю вони не отримають надбавки до пенсії, також їм не врахують стаж роботи», – зазначає свободівець Михайло Головко.
Але найбільш гострою є несправедливість щодо жителів села, яка полягає у спробі взагалі заборонити їм продавати молоко закупівельникам  чи на ринку відповідно до нового ДСТУ 3662:2015. Поки що завдяки таким нардепам, як Михайло Головко, вдалося відтермінувати це рішення до 1 липня 2018 року. Якщо воно набуде чинності, більшість жителів сіл, які утримують корів, катастрофічно зубожіють, адже держава їм не пропонує альтернативного варіанта. Уряд чомусь не запропонував спочатку ухвалити зміни до Закону України «Про кооперацію», а розпочав з політики заборон та обмежень щодо закупівлі молока у населення.
«Вирішити усі ці проблеми просто, якщо прийняти поправки до законодавства, які я розробив і зареєстрував в апараті ВРУ від 23.12.2016 р. № 5597 та від 31.05.2017 р. № 6527. Ці зміни стосуються модернізації кооперації, що дадуть змогу вирішити нагальні проблеми українського села», – переконаний Михайло Головко.
Окрім того, нардеп від ВО «Свобода» надіслав відповідний запит до Кабміну з вимогою врахувати стаж за ведення домашнього господарства до розрахунку пенсій; прийняти постанову щодо підняття рівня мінімальної ціни на закупівлю молока в населення, а також проводити щорічну індексацію цін із закупівлі молока; передбачити збільшення дотацій на вирощування і відгодівлю великої рогатої худоби; не допустити заборони продажу населенням молока молокозаводам та на ринку.