McDonalds на Майдані Перемоги – як потерті джинси на Великдень

Продовження теми

Минулого тижня відомий тернопільський підприємець та меценат Михайло Ратушняк поділився з нашими читачами своїми небайдужими роздумами щодо запланованої  забудови майдану Перемоги. Відрадно, що до обговорення цього резонансного питання активно долучилися фахівці – люди, які свого часу чимало зробили для збереження краси та неповторності нашого міста.
Євген Пуцентало, головний інженер проектів ТВП «Тернопільархпроект»:
— Я проти цієї забудови, бо майдан Перемоги — це ворота в Тернопіль. Не можна там нічого будувати! Це – розв’язка доріг із Бережан та зі Львова. Розмови щодо забудови Майдану Перемоги вели давно, але архітектори завжди були проти. В ідеалі там би мала бути певна архітектурна домінанта, скажімо, пам’ятник Івану Мазепі, який би «тримав» вертикаль майдану, а також — окультурений скверик із декоративними насадженнями. Тим паче, що поруч — вулиця Івана Мазепи, то логічно було б там поставити пам’ятник на його честь. Тернопіль не є містом широких масштабів, де можна «втюхувати» все, що завгодно, наше місто — компактне, чим завжди приваблювало. У Тернополі вже забудували всюди, де могли. Розумію комерційні наміри тих, хто лобіює будівництво McDonalds, але існують поняття естетики, культури, на які потрібно зважати. У європейських містах розширюють простір, а ми, навпаки, все затуляємо, нагромаджуємо, позбавляємо атмосферності.
У Тернополі відсутня логіка архітектурно-мистецького напрямку: пам’ятник Соломії Крушельницькій  не розташували на вулиці,названій на її честь, Данилу Галицькому — теж. Вже не кажу про Пушкіна… Не може все існувати в хаосі.
Архітектурна спільнота виступає проти такої забудови, тож місцевій владі варто прислухатися до думки фахівців, а не імітувати, нібито радяться з нами. Через комерційну меркантильність у Тернополі звели чимало бізнесових об’єктів, які не мають жодної архітектурної цінності, чим зіпсували обличчя міста. У Європі забудови регламентовані генпланом, а у нас хто як хоче, так і «малює» під себе генплан.
Ярослав Головко, голова правління Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України:
— Кілька років воюємо проти забудови майдану Перемоги. Під час засідання містобудівної ради наші архітектори не погодили застосування запропонованого проекту, але нас ніхто не слухає. Майдан Перемоги — місце для пам’ятника чи комунікативної зони, а не для будівлі. Якщо в місті не сформовані площі, майдани, сквери, нема простору, то воно перетворюється у глушину: приїхав — поїхав. Наші архітектори висловили аргументи щодо неможливого зведення будівлі на майдані Перемоги колезі зі Львова, який розробив проект McDonalds для Тернополя. Він погодився, визнав, що не врахував усіх моментів, але через тиждень… дав підписку на авторське право. Містобудівна рада — це дорадчий орган, до думки якого влада може прислухатися, а може не прислухатися, але для архітектора її рішення мало би бути законом. Краса, функція, стійкість — принципи створення архітектури. Якщо один із чинників відсутній, постає питання про якість середовища міста. На жаль, тернопільські архітектори нині програють бій щодо творення обличчя нашого міста. Так, парк ім. Т. Шевченка перетворився на скверик, від гідропарку скоро й сліду не залишиться, те, що побудували на Привокзальному майдані, — ганьба! У цивілізованих містах привокзальна площа — це обличчя, а у нас вокзал закрили скляною коробкою. Усі скандальні забудови у нашому місті проектували чужі архітектори. Це вже «традиція». На Привокзальному майдані працювали архітектори з Івано-Франківська та Чернівців, на майдан Перемоги запросили архітектора зі Львова… Тернопільські архітектори знають проблеми нашого міста, тому намагаються тримати все в рамках, але…
Ярослав Сокульський, колишній заступник головного архітектора міста, член правління Тернопільської обласноі організації Національної спілки архітекторів України:
– Якщо є бажання забудувати певну територію, то норми завжди можна пристосувати. Навіть на Театральному майдані є можливість спроектувати забудову, яка відповідатиме нормам, проте існують питання технічні, а є ще моральні — не менш важливі. Чи та будівля там потрібна? Чи вона там доречна? Зрештою, чи McDonalds для нашого міста є настільки суспільно необхідний, щоб забудовувати майдан? Влада, яка себе поважає і дбає про своє місто, мала би радитися з архітекторами. На майдані Перемоги не можна нічого будувати, там потрібно здійснити благоустрій та облаштувати парковки.
Данило Чепіль, колишній головний архітектор міста, лауреат державної премії в галузі архітектури:
— Територія поруч із ТНЕУ — місце, придатне для створення McDonalds комерційно, адже гарантована відвідуваність його студентами. Проте, є й інша вагомий чинник, на який треба зважати, — дотримання архітектурного ансамблю. Не може кожен бізнесмен будувати там, де йому заманеться. У місті має бути «диригент», тоді пануватиме гармонія. Львівський архітектор Володимир Следзь привіз до Тернополя примітивний проект — «скриню», яку хочуть втулити на майдані Перемоги. Коли нам представили цей проект на містобудівній раді, усі «вибухнули»: «Це повна неповага до Тернополя!» Більше з нами не радились, а відразу після того на майдані з’явився паркан…
McDonalds на Майдані Перемоги – це як подерті джинси на Великдень та подвійний біг-маг замість пасхального кошика. Молодь, звісно, буде за біг-маг і втрачатиме розум, а люди старшого покоління скажуть, що є святі місця і їх треба берегти. Майдан Перемоги мав би нести певну емоційну наповненість. І в цьому контексті архітектори відповідальні за виховання смаків містян та формування середовища.
Нічого не дозволяти зводити на майдані Перемоги — не вихід, бо ми рухаємося вперед і не маємо гальмувати розвиток урбаністики, але ця наповненість не може бути бездарною. «Диригентом» не має бути «грошовий мішок»! Колишній міський голова Тернополя Анатолій Кучеренко свого часу хотів поставити там заправку. Це була абсурдна ідея, і до архітекторів тоді таки прислухалися. Колишній ректор ТАНГу Олександр Устенко пропонував збудувати там заклад харчування. Я тоді, як головний архітектор міста, сказав, що не готовий віддати майдан для того об’єкта і запропонував звести його на території вишу. Устенко прислухався. Нині ж наших архітекторів не чують…
Ігор Гебура, член Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України:
— Нині я живу в Нью-Йорку. Заклади McDonalds у США мають чималу інфраструктуру: виробничу базу, зал для відвідувачів, заїзд, щоб забирати замовлення через вікно видачі, місця для паркування авто, літній майданчик. Для усього цього потрібна велика площа. Здебільшого заклади швидкого харчування зводять біля вокзалів, де великий пасажиропотік. Не знаю, чим обгрунтовується проектування McDonalds на майдані Перемоги. Як на мене, це неправильно, бо завжди це місце було символічними воротами в Тернопіль.
Майдан перемоги у нинішньому вигляді мені як архітектору дуже не подобається. Без докорінної реконструкції існуючої забудови зведення там McDonalds перетворить майдан на маленький Шанхай. Тернопіль нині вражає стихійними забудовами. У США громадськість не допустила би такого хаосу.
Василь Будзик, колишній головний архітектор міста:
– Світова практика показує, що сквери, площі, майдани залишаються недоторканними. В архітектора має бути мораль, але шкода, що її немає у влади. Ми запропонували і внесли до генерального плану Тернополя, щоб майдан Перемоги залишився незабудованим. Під реконструкцію пропонували віддати приватний сектор між райдержадміністрацією та п’ятиповерхівкою. У 60-х роках минулого століття на території нинішнього майдану Перемоги стояв пам’ятник Богдану Хмельницькому, який згодом перенесли на Зборівщину. Потім там поставили танк, а в 1994 році мене, як головного архітектора міста, зобов’язали прибрати його. У часи незалежності України була пропозиція відновити там пам’ятник Богдану Хмельницькому або поставити Івану Мазепі. Думаю, нині там можна встановити певний молодіжний чи студентський об’єкт. Наразі, не зробивши нормальної транспортної розв’язки, нам пропонують звести заклад швидкого харчування. Не секрет, хто лобіює це питання. Розумію, що накинуться на архітекторів, мовляв, там міг бути McDonalds, а ви перешкоджаєте. Але наше місто поступово перетворюється на суцільний базар. Де тоді має відпочити людське око? Де простір, який би не навантажував людину? А ще дивує й обурює, що генплан Тернополя розробляють київські архітектори, які тут не живуть і яким не боляче за наше місто. Вони міряють Тернопіль лінійкою Києва, кажуть, що за розрахунковою нормою у нас забагато (!) зелених насаджень на одного мешканця. Та хіба це погано?! На жаль, цей бій уже програно.
Анатолій Водоп’ян, багаторічний голова Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України:
— Не хочеться, щоб майдан Перемоги перетворився на майдан McDonalds. В’їзд до Тернополя мав би бути вільним і незабудованим. Я живу неподалік на вул. Львівська. Раніше було приємно прогулятися майданом Перемоги, та з кожним роком тут зменшується зелена зона, наростають торгові кіоски. Нині нам пропонують забудувати частину дороги. Це абсурд! Невже потреба однієї людини щось вторгувати може замінити людям нормальний в’їзд у місто?! Ділянка в центрі майдану Перемоги — для креативної ідеї, а не торговельного вирішення. На цьому місці буде доречним монумент, а також насадження. Проект будівлі McDonalds — це показуха, адже там все буде затиснутим між транспортним потоком. Якщо зведуть заклад, він закриє корпус університету. Львівський архітектор не врахував цих факторів, як і зауважень тернопільських колег, тому будемо порушувати клопотання, щоб його позбавили сертифікату.
Михайло Нетреб’як, колишній головний архітектор міста, заслужений архітектор України, лауреат державної премії в галузі архітектури:
— У 2003-2004 роках розробляли проект забудови майдану Перемоги з підземними будівлями. Як міський архітектор я був проти, бо так можна забудувати і майдан Волі, і Театральний майдан… Я категорично проти і запланованої нині забудови майдану Перемоги. Оскільки там в’їзд із боку Львова, то пасувала б мала архітектурна чи скульптурна форма, можливо, шпиль. Жодним генеральним планом Тернополя там не передбачено забудову, адже є певні містобудівні норми, які вказують на те, що на таких місцях не можна нічого будувати. Центральну частину міста треба зберегти, новобудови мали б зводити на околиці, а не посеред майданів. Ущільнення не дає нічого доброго. Не кажу, що архітектура не має змінюватися, але є місця, де можна звести будинок, а є такі, де категорично не можна. Майдан Перемоги належить до останніх, і мова не тільки про McDonalds. Майдан має залишатися майданом.
Олег Головчак, багаторічний голова Тернопільської обласної організації Національної спілки архітекторів України:
— Моя думка незмінна: майдан Перемоги забудовувати не можна! Там має бути пам’ятник і зелена зона. Упродовж десятиліть ніхто не передбачав забудови цієї території, архітектори планували облаштувати майдан Перемоги як в’їзд до Тернополя зі Львова та Бережан, а нині, коли все продається та купується, на цю частину міста хочуть накласти лапу. І не йдеться, що від того збагатиться бюджет міста, а радше, хтось особисто. Гляньте, що накоїли на площі Героїв Євромайдану: забудували бібліотеку, пам’ятник Героям Небесної сотні губиться на фоні багатоповерхівок, хочуть забудувати квітковий ринок. На вулиці Шептицького мала бути зупинка громадського транспорту з кіоском, а «виріс» цілий торговий комплекс… Зрозуміло, що відверто порушуються містобудівні норми. На жаль, нині усе вирішують гроші… Забудовники чхали на красу нашого міста. А потім будуть казати, що винні архітектори, що колись місто було красивішим. Чому? Бо невігласи не лізли туди, куди не потрібно. Нині у Тернополі нонсенс щодо забудов. І нічого не зміниться, поки свідома громадськість не почне активно відстоювати інтереси нашого міста.