Коли вже грізна кара на голови злочинців упаде?!

 

16077На другому році неоголошеної війни на Донбасі світ нарешті зрозумів, яку загрозу для людства таїть у собі російський імперіалізм. Європейські експерти покладали надії на всесильність американського військового потенціалу, але, як виявилось, дарма.

А на що розраховув наш політичний бомонд, коли стільки років не вирішував питання із демаркацією та зміцненням кордонів, із модернізацією збройних сил? Невже жоден із державних мужів не зважив на пророчі перестороги Степана Бандери, висловлені ним у фундаментальному проекті «Перспективи української революції»: «Большевизм – це найагресивніша форма московського імперіалізму, що ніколи не відступить від намагання опанувати весь світ, знищити всі держави, підкорити собі всі народи».

Наші президенти, прем’єри та спікери швидше повірили у казку про демократизацію російського суспільства, у братерську спорідненість двох слов’янських народів. Оптимізму додавала присутність в російській політиці таких самобутніх політиків, як Борис Нємцов. Щоправда, він теж не розпізнав істинної природи сучасного тоталітарного режиму Росії, сприймаючи за корінь зла особу Володимира Путіна. Однак це не завадило здібному політику виробити ефективну стратегію протидії знахабнілому диктатору. Резонансною виявилась ініціатива  «Зупинимо війну разом», що виражала інтелектуальний  спротив прогресивної громадськості великодержавному мілітаризму.

В Україні цю ініціативу підхопив лідер гурту «Скрябін» Андрій Кузьменко. Але після того, як обидва  патріоти загинули, згадану ініціативу було звужено до  волонтерської підтримки учасників збройного конфлікту.

22 червня минулого року ініціативна група «Естафета поколінь» спільно із Лановецькою районною організацією Конгресу українських націоналістів спробували повернути згаданій ініціативі її істинну суть, організувавши захід громадянської освіти «Зупинимо війну разом», що передбачав встановлення інформаційного блок-поста та проведення громадської експертизи. Хоча із сотні розповсюджених анкет респонденти повернули лише половину,   естафета миру таки отримала продовження. 1 липня група лановецьких пропагандистів, підсилена творчим десантом народного ансамблю «Передзвін» районного будинку культури, здійснила рейд до сусіднього Ямполя Білогірського району Хмельницької області. А 24 липня естафета зробила черговий крок до сусіднього райцентру.  Хоча делегацію ланівчан вдалося підсилити церковним хором Святодухівського храму села Краснолуки, дива не сталося – і місцева влада,і найавторитетніші політичні партії Білогірського району проігнорували громадську ініціативу. Передусім тому, що вона не була санкціонована «смотрящими» цього депресивного району. З того часу минув майже рік, а естафета миру не просунулась далі ні на йоту.

Саме тому нагадаємо, що 20 лютого уже нинішнього року в зоні бойового розмежування від кулі снайпера загинув член КУНу Юрій Коваль. Незважаючи на Мінські угоди, щодня продовжують гинути українські бійці. Тож невже нам замало цих непоправних втрат, аби вийти із мовчазного оціпеніння, яке робить нас пасивними співучасниками знекровлення України?

Звертаючись до однодумців, зауважу, що на диво сподіватися не варто, просто потрібно дочекатися, коли кількість громадських ініціатив почне трансформуватись у якісно нові рішення. Тож надамо слово для поетичних узагальнень учасникам медіа-фестивалю духовної творчості «Волинські гостини».

Василь НЕРУЧОК, голова Лановецької районної організації КУНу

Молитва за Україну

Не дай нам, Господи, пропасти,

Від пут байдужості спаси,

Одвічні відведи напасті:

Зневіру, розбрат темних сил.

Даруй прозріння Україні,

Хай буде мир на цій землі,

Щоб в кожній хаті і родині

Старі раділи і малі!

Зоряна ДОВГАЛЮК

с. Білозірка Лановецького району

 

Добротворці-волонтери

Бездоріжжям, в дощ і в стужу,

Крізь шал автоматний,

Хліб і воду, сіль і цукор

Довезуть солдатам.

Від голочки і ниточки –

До одягу й зброї,

Іде поміч волонтерська

До передової.

Та бува круки в погонах

Кубляться у зграї,

І щедроти милосердя

В гендель обертають.

Є над нами Вищий Суд,

Він все порівняє:

Хай подумає хапуга,

Як спастися має?!

Благородство волонтерське –

Дар неоціненний,

В час непевний, нетривкий,

У важкий, воєнний!

Богдана ПОЛІТИКІНА

м. Ланівці

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*