Хто, як не ми? Лісівники обговорили, як врятувати українські ліси

У Міжнародному виставковому центрі у  Києві відбувся четвертий з’їзд Товариства лісівників України. Тернопільську лісівничу делегацію очолив начальник управління Олег Яремко та його перший заступник Іван Приймачук. Було також обрано делегатів від кожного з п’яти лісгоспів. Зокрема від ДП «Чортківський лісгосп» – директора Василя Фреяка та лісничого Копичинського лісництва Ігоря Івашківа, від ДП «Бережанський лісгосп» – директора Олександра Левчука та лісничого Завалівського лісництва Ігоря Семака, від ДП «Кременецький лісгосп» – лісничого Суразького лісництва Степана Ладана, від ДП «Тернопільський лісгосп» – головного лісничого Ореста Ходиня та лісничого Теребовлянського лісництва Ігоря Невідомого.

Паралельно зі з’їздом розпочала триденну роботу Міжнародна виставка «Лісдеревмаш», участь у якій взяли заступник начальника управління Любомир Ничка, директор ДП «Бучацький лісгосп» Володимир Чапран та головний інженер цього ж підприємства Юрій Кравець, директор ДП «Кременецький лісгосп» Богдан Косінський, його заступник Володимир Бобрик та головний інженер ДП «Чортківський лісгосп» Олександр Семанчук.

«Мені дуже приємно, що сьогодні в рамках виставки лісівники всієї України проводять свій четвертий з’їзд, – зауважив, відкриваючи виставку «Лісдеревмаш», заступник голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – І це говорить про те, що лісівники й переробники є різними складовими одного процесу, який триває в Україні, розвивається та приносить відповідний результат. Разом із тим, прикро, що останнім часом до лісової галузі – упереджене ставлення і дуже багато моментів в лісовій галузі, на жаль, не правильно оцінюють. Сьогодні існує низка законів, які накладають на лісову галузь додатковий тягар. І, безперечно, це не може у підсумку не відобразитись на процесі переробки і на вартості сировини й кінцевої продукції. В такому форматі ні лісівники, ні переробники не отримають того результату, на який заслуговують. Тому мені хотілося б побажати, щоби і Верховна Рада, і Кабінет Міністрів, і місцеві органи влади належним чином оцінювали роботу лісівників, бо саме від їх діяльності залежить якість кінцевого продукту переробки. Ми домагаємося, щоб цей національний продукт був конкурентоспроможний. Щоб ми врешті-решт розширили й поглибили переробку української сировини, тому що для цього є всі умови. Відтак сподіваюсь, що сьогоднішня виставка буде черговим кроком у цьому процесі».

У з’їзді Товариства лісівників взяли участь 442 делегати-лісівники з усіх куточків нашої держави. Під час тривалого засідання звучали виступи як фахівців лісового господарства, так і запрошених, серед яких – народні депутати, очільники областей, керівники спеціалізованих вищих навчальних закладів, іноземні експерти з вагомим досвідом роботи у лісових підприємствах державної форми власності, які спеціалізуються на консультуванні лісових адміністрацій країн Східної Європи і Центральної Азії, колишні міністри лісового господарства, які переймаються становищем української лісової галузі, в якому вона наразі перебуває. Відтак шукали спільний знаменник вирішення нелегкої формули – збереження зеленого багатства. В умовах теперішнього законодавства основними проблемами є відсутність фінансування на всі лісогосподарські заходи: нові санітарні правила в лісах, що призводять до швидшого поширення хвороб лісу, замість того, аби їм запобігати, здійснюючи попереджувальні профілактичні заходи, а не констатувати за фактом кількість гектарів майже загиблого лісу; охорона лісів від пожеж, від яких потерпають легені планети південних та східних регіонів і до яких байдуже усім громадським активістам і депутатам; податковий тягар, який нещодавно додатково ліг на плечі лісівників, як зашморг на шию. До того ж податкова сума прямо пропорційна бажанню сільських, селищних рад, об’єднаних територіальних громад заробити «швидкі» гроші на лісовій культурі, що ще довго не називатиметься лісом. І головне – інформаційна війна, яка не дає змоги працівникам зосередитися на основному – вирощуванні лісу, заготівлі, догляді за лісовими культурами, адже частину часу потрібно віддавати на спростування численних безпідставних обвинувачень з боку нефахівців та у доступному їм форматі пояснювати кожен лісівничий захід.

Водночас зрозуміло, що без вирішення більшості з цих питань у політичній площині, тобто за допомогою правильних і виважених законодавчих рішень, буде важко. Адже, з огляду на останні два-три роки, лісове господарство розхитують у всіх можливих напрямках. Відтак, незважаючи на те, що де-юре окремі депутати підтримують і розуміють лісівників, де-факто лісівникам, окрім самих себе, немає на кого покластися. Яскравим прикладом була участь у відкритті цьогорічної виставки усім відомого ляшківця Віктора Галасюка, який не спромігся вийти на трибуну і поділитися з лісівниками своєю точкою зору. Не вистачило, мабуть, снаги висловити це у вічі кожному з майже півтисячі присутніх або ж не було що сказати, адже, як показує практика, такі політичні рішення ніколи не йдуть на користь ні державі, ні народові, який і є її основою. Промовити в об’єктив камери не складно. Важко сказати це безпосередньо перед тими, кого вчора обливав брудом. Є влучний вислів про те, що справжній політик думає не про себе в державі, а про державу в собі. Сподіватимемося, що перших більше у Верховній Раді, відтак, з огляду на те, що обговорення бюджету на 2019 рік триває, очікуємо, що благання лісівників врятувати ліси будуть почуті.

Прес-служба Тернопільського ОУЛМГ

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*