Громада – головний рушій позитивних змін

Підвищення ролі органів місцевого самоврядування у суспільному житті є світовою тенденцією. І якщо за кордоном громада вже давно безпосередньо впливає на діяльність вибраних нею представників у місцевих органах самоврядування і контролює їх, то наші люди поки що не настільки сильно виявляють свою громадянську позицію.
Останніми роками успішно запроваджується практика створення об’єднання співвласників багатоквартирних будинків. Мешканці окремої багатоповерхівки вирішують, що благоустрій їх житла – справа тих, хто там живе. І вони починають спільними зусиллями наводити лад у підвалах та під’їздах, на прилеглій прибудинкової території, утеплювати будинки. Я не кажу, що вони самі мають все міняти-фарбувати. Їх функція не в цьому. На зібранні мешканців окреслюють нагальні проблеми, а потім уже уповноважені колективом люди безпосередньо звертаються в органи місцевого самоврядування із запитами. Тобто громада і тільки громада контролює виконання того чи іншого питання.
Ми відходимо від радянщини, коли все навколо «колгоспне, все навколо не моє». Сама громада визначає пріоритетні проблеми на своїй території.
Тепер важливо по-справжньому підтримати реформу децентралізації в Україні. І слід визнати, що реформа врядування, економічний розвиток залежать від самоорганізації громад. Як наголосив Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман під час робочого візиту в Тернопільську область, ті області, які демонструють швидкі темпи децентралізації, стануть лідерами економічного розвитку країни.
Як місцевим громадам досягти сталого розвитку завдяки децентралізації, обговорили учасники конференції «Спроможні громади – основа розвитку регіонів», котра зібрала представників органів влади, міжнародних донорів та об’єднаних територіальних громад.
Під час відкриття конференції, спеціаліст Європейського Союзу Бенедікт Герман підкреслив: “Найбільш важливою цінністю для громад, яку вони мають, є чесна, прозора та швидка адміністрація. І на цьому етапі ви маєте думати, що об’єднані територіальні громади можуть запропонувати інвесторам”.
Виходячи з цих засад, розроблено Статут територіальної громади Лановецького району. Ним  визначено також роль і значення місцевого референдуму  як форми вирішення громадою питань локального значення.
Статут регламентує питання щодо майна і фінансів територіальної громади населеного пункту й основні напрямки його соціально-економічного і гуманітарно-культурологічного розвитку.
Розроблено положення «Про добровільне об’єднання територіальних громад на Лановеччині». І відрадно, що у продуманій організації владно-суспільнісних взаємозв’язків Лановецької районної ради беруть  активну участь представники місцевої інтелігенції,  духовенства, господарських структур, громадських та  політичних організацій.
Ланівці можуть стати прикладом у соціально-економічному розвитку усього району. Його потенційні можливості – в оптимізмі людей, працелюбності та прагненні до позитивних змін.
Об’єднуючим фактором для громади є спільні проекти. З урахуванням цього у нашому районі опрацьовано концепцію соціально-економічного розвитку Лановецької територіальної громади (району) на 2018-2025 роки. Визначено пріоритети, які сприятимуть ефективному вирішенню місцевих проблем. Словом, це дуже важливі програмні документи, які визначають подальшу перспективу розвитку Лановецького району і найбільш значимі складові соціально-економічного життя  ланівчан.
До речі, цій важливій проблемі присвячена книга «Стратегія розвитку адміністративного району», яка глибоко висвітлює концептуальні засади організації соціально-економічного району в контексті формування добровільних об’єднань територіальних громад Лановеччини. У цій науково-публіцистичній книзі  яскраво розкрито регіональний досвід господарської діяльності, реалізації адміністративно-територіальних реформ, зокрема, в аграрному секторі, промисловості, будівництві та сфері послуг. На прикладі самоврядної районної ради демонструється вміння розв’язувати складні господарські проблеми, забезпечити висхідний розвиток села у період трансформаційної економіки, досягти сталого розвитку завдяки децентралізації.
Ми будемо раді, якщо це друковане видання допоможе керівникам підприємств, фермерських господарств, працівникам органів державної влади, місцевого самоврядування, усім, хто причетний до надзвичайно важливої справи державного значення, – розвивати і зміцнювати територіальні громади й активізувати їх практичну діяльність.
Георгій МЕЛЬНИК,
дійсний член Академії соціального управління