Повідомити новину

Поширити:

До 140-річчя від дня народження 
 
Цьогоріч  минуло 140 років від дня народження  відомого українського живописця, графіка, ілюстратора Антіна Манастирського, який навічно вписався в історію образотворчого мистецтва.
Народився Антін Манастирський в селі Завалів, нині Підгаєцького району,  в родині поштового чиновника. Освіту здобував у школі Станіслава, Львівській художньо-промисловій школі, а згодом – у Краківській академії красних мистецтв.
У 1900-му році «Товариство для розвою руської штуки», членом якого був Антін Манастирський, влаштувало його першу персональну виставку. З 1940-го року – член Спілки художників СРСР. У 1953-му році художнику було присвоєне звання заслуженого діяча мистецтв УРСР, а у 1957-му – народного художника України. Відтак була уже не одна персональна виставка.
Його творчість широко висвітлена у статтях та монографіях. Про митця повсякчас нагадують його полотна, що зайняли гідне місце в експозиціях музеїв поряд із картинами його славних сучасників. Зокрема, в експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею експонуються одні із кращих його творів: у відділі новітньої історії – «Вчора і сьогодні»  та у відділі стародавньої історії – «Запорожець», «Богдан Хмельницький». У творчості митця багато майстерно виконаних полотен, присвячених козацтву. Постать козака сприймалась як уособлення всього українського народу загалом та  образ запорожця як воїна за святу віру і оборонця рідної землі. Як зазначають мистецтвознавці, він був прекрасним портретистом, і доробок митця складають численні портрети та пейзажі.
Поєднання народнопісенної творчості з майстерністю пензля дало неповторні роботи. Сам художник писав: «Все життя я мріяв, щоб думи мої, які я втілював у своїх картинах, були близькі і зрозумілі народові». Пісня та поезія були джерелом натхнення Антіна Манастирського. У доробку художника є низка картин, назвами яких стали рядки народних пісень.
Творча діяльність Манастирського з книжкової графіки ще в 20-ті роки ХХ ст. принесла йому серед широких кіл не меншу популярність, ніж живопис. Майже половину всіх книжок, що випускалися в популярній серії «Дитяча бібліотека» у Львові, оформлював він. У ці ж роки художник створює (часто у співавторстві з Оленою Кульчицькою, Петром Андрусевим, Осипом Куриласом, Едвардом Козаком) ілюстрації до багатьох видань шкільних абеток – українських, білоруських, польських, а також до різних читанок, хрестоматій, підручників історії, природознавства тощо. Зокрема, й «Милу книжечку» (1925 р.) Іванни Блажкевич.
Значний доробок А. Манастирського складають роботи, присвячені духовному мистецтву. До речі, у національному заповіднику «Давній Галич» є відреставрована Успенська церква, іконостас якої виконав Манастирський. Також його авторства ікони іконостасу у Літятині на Бережанщині (1939 р.).
Творча спадщина митця становить понад дві тисячі робіт. Головна заслуга художника перед українським мистецтвом полягає у тому, що він, залишаючись протягом усієї своєї творчості вірним принципам реалізму, зумів повно і всебічно відтворити у своїх картинах рідний край, життя і побут народу.
Антін Іванович жив і працював у Львові, там же й помер 15 травня 1969 року.  Похований у родинному склепі на Личаківському цвинтарі. Пам’ять про художника увіковічена у назві однієї з вулиць Тернополя.
Його роботи зберігаються у музеях Львова, Києва, Полтави, Дніпропетровська, Миколаєва, Тернополя та у приватних колекціях. У Тернопільському обласному краєзнавчому музеї фонд Антіна Манастирського становить 83 одиниці. Нині музейники запрошують тернополян та гостей міста оглянути виставку Антіна Манастирського.