Повідомити новину

Поширити:

Зустріч з британським нейрохірургом, автором книги “Історії про життя, смерть і нейрохірургію” Генрі Маршем (Тернопіль)

Книгарня “Є” та «Видавництво Старого Лева» запрошують на зустріч з британським нейрохірургом, автором книги “Історії про життя, смерть і нейрохірургію” Генрі Маршем. Захід відбудеться 21 вересня. Початок – о 18.00. Модератор: Юлія Починок
Правда – то його релігія, кажуть про Генрі Марша колеги. Власне, у цій книжці спогадів і роздумів відомого британського нейрохірурга ви знайдете багато захоплюючих історій, у яких головне – це етика стосунків між лікарем та пацієнтом, тонка межа між гіркою правдою і крихкою надією. Бути висококласним нейрохірургом – цього не досить, щоб бути Генрі Маршем. Треба ще мати найкращі людські якості – доброту, вимогливість до себе, любов до людей і неабиякий талант оповідача.
Ця книга – не для тих, хто мліє, коли бачить кров. Крові тут багато, а ще більше – моторошно-натуралістичних подробиць зі світу хвороб і смертей. Ця книга – не для тих, хто полюбляє знаходити виправдання: “Що ж ви хочете? Це Україна…”, а потім контрастно, з захопленням: “А то Британія! (Європа, США…)”. В Англії, а саме в Лондоні, у провідній державній клініці – теж хаосу греблю гати. Марш скаржиться на бюрократичні правила, які забороняють йому носити краватку та годинник; на медсестер, яких короткостроково залучають з агентств, а вони гублять пацієнтів; на комп’ютеризовану систему, яка постійно висне.
Ця книга – для тих, хто хоче побачити Україну очима британця, науковця та лікаря, а він її бачить справді по-особливому. Помічає, які в селах гарні цвинтарі і які злиденні подвір’я; він цінує красу української душі, хоча йому її підсвічують старі лампи в операційних. А бувало таке, що і на поріг київської лікарні не пускали. Ця книга – однозначно для майбутніх нейрохірургів. Щоб знали, на що наважились, і готувалися нести на собі хрест. “Смерть на столі” в цій галузі констатують не часто. Помилки цих лікарів – це зазвичай тяжка інвалідність, вегетативний стан, кома пацієнта. Марш припускає, що великі нейрохірурги – це ті, хто своїх жертв забуває. Він – не може, і готується до того, що в нього самого на цвинтарі буде два надгробки: свій і через нього померлих. “Жахлива професія – нейрохіругія. Не займайся нею”, – каже він інтерну після чергового фіаско.
Ці історії вже два роки, як на світовому книжковому ринку. Марш багато зробив для України: вчив місцевих колег, за власний кошт возив наших пацієнтів для операцій у Лондон, а сюди привозив медичне обладнання. Більшість подій відбуваються в Англії, але чимало сторінок – про Україну: і про те, як насправді проводяться фармтестування на українцях, і про бюрократію в Інституті нейрохірургії, і про відважних лікарів, яких він підтримував у боротьбі проти системи, і навіть про Бессарабський ринок і “Беркут”, які були сутенерами для повій.