До 1 квітня. Політична сатира в дії

   Позиція медіа-фестивалю політичної сатири «Гарячі припарки» щодо  відзначення міжнародного дня сміху 

 

 

Сьогодні лише ледачий не критикує інститути української влади, і не дарма. Проте немалих докорів заслуговує  і громадянське суспільство. Аби ми не  дивувалися, що перетворилися у бананову республіку без бананів.

Хоча все не так безнадійно, якщо  в ситуацію втрутиться третя сила, тобто структурована громадська опозиція, яка зуміє вибороти право законодавчої ініціативи та спрямує державотворчий процес по шляху індустріального розвитку. Це стане реальністю, якщо критична маса  активістів, інтелектуалів стануть виразниками громадянської політики – тобто забезпечать реальну можливість здійснювати результативний вплив на державу, її органи та посадових осіб, а ще допоможуть громадянам усвідомити власну відповідальність за формування і реалізацію державної політики.

Та насамперед нам потрібно навчитися чути один одного, осмислювати та аналізувати інсценізації політичної клоунади з позицій національних інтересів, а відтак формувати критичне мислення. У цьому нам допоможе політична сатира, а зокрема її саркастичний потенціал.

 Василь НЕРУЧОК,

голова мистецько-спортивного клубу «Тризуб» м. Ланівці

 

               Мутанти

 

Тому заліз у діжку Діоген,

Що дійсність допекла, як алерген.

«Ганьба!» – неслося, мабуть, звідусіль,

Суспільство ж бо гнило,

Його точила міль.

Чиновники усі – худі й мордаті

Все більше вимагали даті:

– Давай за те, і се, і за ніщо.

Як не дасиш, ми житимем за що?

Якщо  живеш – давай, давай, давай!

Як не даєш – чому живеш, вмирай?!

Віки спливли, а хватка загребуща

Годує плутократів нині сущих –

Жирують паразити на людському тілі,

Живуть лише для себе,

адже вони при ділі.

 

Кость ЧЕРНЕЦЬ     (2010 р.)

 

Владо!

(сатиричний романс, виконується під мелодію

композиції  Анастасії Приходько «Мамо»)

 

Владо! А ти ж мені співала,

Що до схід сонця  встала,

Наповнила Майдани

Гучними голосами.

Клялась до бою стати

І лоба не ховати,

А в час розстрільно-жалий

Прелюбо собі спала?!

Лиш згодом дала знати,

Що прийде час розплати?..

 

Владо! А ти ж мені казала,

Що вже про все подбала,

Щоб я свободу мала,

Про злидні забувала:

Повернуться з офшорів

Мільярди до комори,

І зрештою до хати

Прийде суцільне свято!

Бо ти ж сумління маєш –

Про люд свій добре дбаєш?..

 

Владо! А ти ж трубила в сурми,

Що для злодіїв тюрми

Зладнуєш незабаром,

Кінець поклавши чварам.

Знешкодиш терористів,

Cтарателів нечистих.

А ще клялась  врочисто

Підняти  виробництво?..

Коли ж спаде полуда

З очей  простого люду?!

 

Богдана ПОЛІТИКІНА, м. Ланівці

 

         Схаменіться

 

Москальські прихвосні миршаві,

Землі вкраїнської іуди,

Без честі, сорому і слави

На троні бісяться, паскуди.

 

Оці душителі народу,

Відверта банда у «законі».

Проклята зрадницька порода –

Христопродавці без кордонів.

 

Отямтеся. Не треба лиха,

Бо вже розверзнеться земля

І буде пекло вам за втіху,

Бо кожному знайдем «паля».

 

Кобзар постане із могили,

І гайдамаки візьмуть зброю –

І загуркоче грім  щосили,

А виборець таки прозріє,

і на смітник, вас знахабнілих,

змете залізною мітлою!

 

Іван РУСЬКИЙ,  м.Кременець

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*