Денисівці першими після львів’ян організували «Просвіту»

8 грудня 1868 року у Львові відбулися перші установчі збори товариства «Просвіта». На це зібрання прибуло 65 представників. Організацією займався професор Академічної гімназії Анатоль Вахнянин, який був обраний першим головою цієї організації. На погоджувальній раді було вирішено,  що члени мають сплачувати внески, а вони були немалі – за такі гроші можна було купити дві вівці. Тому спершу вступили до цієї організації лише заможні патріотично налаштовані люди. 26 травня 1870 року відбулися другі загальні збори товариства, які схвалили спрощення статутних вимог і зменшили суму членських внесків. Із різних джерел відомо, що того ж року членами львівської «Просвіти» стали і жителі села Денисів. Архівні матеріали, які збереглися в хаті-музеї Іванни Блажкевич, свідчать, що першими вступили до читальні: парафіяльний священик о. Йосип Вітошинський, Іван Дідич – дяк, Лука Макогін – сільський війт та заможні господарі – Данило Богач, Іван Самиця, Йосип Стеслович.

   Стараннями  учителя гімназії, відомого громадсько-політичного діяча Олександра Барвінського в 1876 році відкрито філію  «Просвіти» й у Тернополі, створено бібліотеку та книжковий магазин. 1898 року було відкрито українську гімназію, вчителями та вихованцями котрої були Митрополит Йосип Сліпий, вчені Йосип Белей, Роман Смакула, режисер Лесь Курбас, композитор Василь Барвінський, письменник Володимир Гжицький.

Спершу провінційні читальні були філіями львівської «Просвіти», але згодом їх кількість збільшилася і вони вже працювали самостійно.

Прикро, але у 1939 році під час окупації наших земель угорськими та московсько-більшовицькими завойовниками ці товариства на Закарпатті та в Галичині були визнані націоналістичними, а тому забороненими.

5 лютого 1989 року діяльність Денисівського осередку імені Іванни Блажкевич Товариства української мови імені Тараса Шевченка було відроджено.

23 грудня 2018 року з нагоди цьогорічних ювілейних дат: 150-річчя створення Львівської читальні «Просвіта», 180-річчя від дня народження засновника цієї організації у селі Денисів –о. Йосипа Вітошинського, у Денисівському краєзнавчому музеї відбувся «круглий стіл», під час якого було накреслено перспективні проекти на гідне пошанування цих знаменних і пам’ятних дат.

150-річчя від дня народження видатного музичного та культурно-громадського діяча Галичини отця-декана Йосипа Вітошинського у 1988 році відзначили на  високому рівні. І це ще був радянський час. Тоді у Денисові на стіні проборства о. Вітошинського встановили меморіальну таблицю з його барельєфом, а в святковому концерті взяли участь студентський аматорський колектив пісні і танцю Львівського держуніверситету імені Івана Франка «Черемош», Струсівська заслужена капела бандуристів, хорова капела «Боян» з м. Бережан та багато інших творчих колективів.

Цьогоріч 150-річчя створення першої читальні «Просвіта» відзначили у Тернополі, де на Алеї зірок встановлено таблицю з емблемою та написом: «Всеукраїнське товариство імені Тараса Шевченка «Просвіта». 150 років», а в обласному драмтеатрі, який носить ім’я Кобзаря, відбувся концерт. У виступі екс-голова обласної «Просвіти» Петро Шимків згадав про те, що на Тернопільщині перша була створена «Просвіта» у селі Денисів. Але на тій згадці колишня слава села (про яку писала навіть європейська преса) згасла. Вкрились мороком забуття і слова українського письменника в Канаді, вихідця із нашого села Михайла Шарика:

Славився Денисів «Просвітою» культури,

У минулім столітті зорею блистів!

Перший, після Львова, клав основи, мури

У серця народні, вливав волі спів.

Там співали хори, диригентів школа,

Духових оркестрів гриміли марші,

«Не пора» Франкове лунало довкола,

Горіло завзяття у селянській душі.

У свій час про діяльність денисівських просвітян, зокрема їх керманича о. Вітошинського писали такі світочі української літератури, як Іван Франко, Михайло Павлик, Андрій Чайковський, Богдан Лепкий.

Отож, якщо нині не зможемо об’єднатися, не наведемо лад у своїй хаті, то величаві сторінки нашого славного просвітництва згодом будуть зберігатися не у душах нашого народу, а як і колись – лиш у архівних та музейних фондах.

                                                       Богдан САВАК,

голова Денисівського осередку «Просвіти»

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*