Чи вміємо любити рідну землю?

21005Чому півсвіту голодує, а українські чорноземи не приносять користі ні нам, ні комусь? Про цю проблему моя розмова з активним громадським діячем, письменником Георгієм Мельником з Лановеччини.

– Георгію Харитоновичу, знаю, ви не раз висловлювали думку, що Україна багата чорноземна країна, а бідує. Чому так є?

– Чорнозем для України це не просто тип грунту, Україна завжди вважалася годувальницею Європи. Чорнозем – це наша національна гордість, це символ країни, він мав би бути запорукою добробуту нашого народу. Оноре де Бальзак, який поспішав на зустріч зі своєю коханою Евеліною Ганською, захоплено написав наступне: «Україна починається у Бердичеві… Все, що я бачив до цього, нічого не варто… Тут починається справжній український чорнозем!»

– Можливо, чорноземам потрібна підтримка, інвестиції?

– Україна володіє приблизно 60 відсотками чорноземів наявних на нашій планеті. Якщо б це якось допомагало їй, то ми були б однією із найбагатших країн у світі. Але високий вміст гумусу в грунті і взагалі наявність чорноземів ще не є запорукою того, що країна буде отримувати високі врожаї.

Так, чорноземи мають велику потенційну врожайність, але нині існує багато екологічних проблем. Поширилися планетою захворювання рослин та шкідники. Зменшилася кількість використання органічних добрив у наших краях.  Це призвело до зменшення вмісту гумусу в українських грунтах.

– Земля потребує оздоровлення?

– Саме так. Практично всі чорноземи України сьогодні зайняті під сільгоспвиробництвом. Великою є розорюваність полів, вона сягла 80-90 відсотків. Від ерозії грунтів тільки чистого доходу Україна щорічно втрачає до 3 мільярдів американських доларів.

Основними джерелами забруднення землі є промисловість та транспорт.  За розрахунками Української академії аграрних наук, використання недосконалих технологічних схем у сільському господарстві та суттєве скорочення внесення органічних добрив, пов’язане із занепадом тваринництва, призводить до щорічних втрат гумусу від 600 кілограмів до тонни на гектар.

– Георгію Харитоновичу, виникає резонне запитання, то що робити?

– Я не буду бюрократично перераховувати усі заходи та можливості. Їх є багато, залишимо такі поради та наукові трактати для науковців і фахівців АПК.

Скажу головне: чорнозем – народне багатство. Тому народ і повинен взятися за збереження і відтворення цього надбання. А відтак, нагодувати і себе, й інших.

Розмовляла Галина ВАНДЗЕЛЯК

 

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*