Чи стануть електронні петиції «троянським конем» російського агітпрому?

Механізми електронних петицій в Україні все більше використовує російський агітпром. 28 серпня 2015 року Президент України видав Указ «Про порядок розгляду електронної петиції, адресованої Президентові України», згідно з яким уже наступного дня на офіційному сайті Президента було запущено сервер петицій.
Першою, що досягла необхідної кількості голосів, стала петиція від Української асоціації власників зброї, в якій вимагається законодавчо затвердити право громадян України на захист. Під час опрацювання інформації про підписи було виявлено так званих «ботів», які намагалися «накручувати» кількість підписів, але заступник глави Адміністрації Президента України Дмитро Шимків повідомив, що ці маніпуляції не зашкодять розгляду петиції.
З другої половини 2016 року зазначений механізм уже реалізовують на місцевому рівні. Так, зареєстровано наступні петиції: “Про надання спеціального економічного статусу Дніпропетровській області”, подана 13 липня 2016 року, зібрано 936 підписів з 900 необхідних (наразі рішення не прийнято, автору відповіли, що вказане питання перебуває поза компетенцією міської ради); “Про підтримку російської мови”, внесена на розгляд голови м. Ужгорода 19 вересня 2016 року, набрала 251 підпис з 250 необхідних (наразі рішення не прийнято, автору надана відповідь, що вказане питання належить до компетенції ВР України); “Про забезпечення державної підтримки з розвитку, популяризації та захисту російської мови і мов національних громад в Україні”, подана 29 вересня 2016 року, котра зібрала більше 5 000 підписів з 900 необхідних (перебуває на розгляді міської ради м. Дніпра); “Легітимізація зборів територіальної громади м. Чернівці як юридичної особи публічного права”, подана 26 жовтня 2016 року, зібрала 4 підписи з 250 необхідних (збір триває) тощо.
Загалом електронні петиції, у яких прихований зміст побудови «русского мира» чи спрямовані проти територіальної цілісності України, характерні більше для східних областей, але й жителям Тернопільщини також потрібно бути уважними. Навіть якщо ви і не підтримаєте подібну петицію, завжди можуть знайтися механізми, що вона набере необхідну кількість голосів.
Для прикладу створюється петиція «Про популяризацію та захист російської мови в Тернополі», вона завдяки «ботам» набирає необхідну кількість голосів. Відразу ж включається російський агітпром і ми бачимо наступну картинку: «У Тернополі в серці Західної України мешканці виступають за популяризацію російської мови…» Видається малоймовірним, але, на мою думку, сам механізм електронних петицій далекий від досконалості, тим більше в умовах російської агресії.
Андрій ЛИСТОПАДОВИЙ

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*