Повідомити новину

Поширити:

Європейський суд з прав людини визнав, що  заборона в Україні на купівлю та продаж земель сільськогосподарського призначення порушує Європейську конвенцію про права людини. Відповідне рішення він ухвалив у справі “Зеленчук та Цицюра проти України”.
Як далі можуть розвиватися події, чи існує реальна можливість його скасування та чи готова до цього країна – коментує Денис Нізалов, консультант Світового Банку із земельних питань.
«Про те, що Україна не готова, йдеться вже 17 років. Однак наразі у вільному обігу вже перебувають приблизно 2,5 млн га с/г земель: землі ОСГ (для ведення особистого селянського господарства), садівництва, городництва і деяких інших категорій. Тобто, технічно і юридично є всі необхідні умови для обігу (крім мораторію, що штучно забороняє це робити).
Крім того, існує тіньовий обіг землі, що підпадає дії мораторію. Цей процес не регулюється і не захищає власника, що часто призводить до втрат як фермерами, так і власниками паїв.
У мораторії, насамперед, зацікавлені великі землекористувачі й учасники корупційних схем. Бо за умов обмеженого обігу вартість оренди залишається чи не найнижчою в Європі. (І це – на найбільш родючі землі!)  Корупціонери наживаються на підтримці напівлегальних схем, «безкоштовній» приватизації, на розпоряджанні незареєстрованими державними і комунальними землями. Часто саме ті, хто отримує вигоду від таких схем, намагаються поширювати думку, що Україна не готова до скасування мораторію.
Європейський суд визнав, що мораторій порушує Європейську конвенцію про права людини та Конституцію України, а також зазіхає на приватну власність 7 млн власників паїв, а також на державну власність та місцевих громад (як власників комунальних земель).
Проте зауважу: мораторій не просто порушує права, він дискримінує власників паїв, на відміну від власників інших категорій земель, які безперешкодно можуть розпоряджатися ними.
Доволі часто власники паїв – це люди похилого віку, сільські пенсіонери. Середній вік власника паю – 60 років. Буває, що ці люди фізично не можуть обробляти землю,  не спроможні відстоювати свої права.
Нещодавно фермер із Тернопільщини поставив запитання: як може бути, що в межах одного поля з його ділянкою межує ОСГ, яке власник вільно купив і може, за бажання, продати, і, водночас, поруч – пай, що перебуває у власності бабусі, який вона продати не може,  щоб,  наприклад, поставити у хаті новий котел для опалення чи енергозберігаючі вікна, купити теплий одяг або ліки? Орендної плати на це не вистачає. Де справедливість? Чи ми не є громадянами однієї країни?
На сьогодні більше мільйона власників паїв померли. Приблизно 400 тисяч з них не передали цю землю у спадщину, фактично понад 1 млн га залишаються «безхозними» і переходять у власність держави.
Окрім власників паїв, від скасування мораторію виграють і фермери. Нашим експертам вони часто зауважують, що за умов мораторію не мають доступу до фінансування. Нині агропідприємці мають близько 1,5 млн га земель сільськогосподарського призначення. За умов вільного обігу, цей актив може буде використаний як для залучення обігових коштів, так і для довгострокових інвестицій, в т. ч. і для купівлі землі.
Вартість приватних земель – активу фермерів – збільшиться у кілька разів.
Також мораторій – це невизначені правила гри. Скасування заборони продажу землі зробить їх більш прозорими, що, своєю чергою, допоможе залучити кошти в тваринництво, садівництво, ягідництво, органічне виробництво тощо. А це – нові робочі місця і розвиток сільських громад.
Як експерт сподіваюся, що питання скасування мораторію вирішиться ще цього року і земля стане джерелом зростання добробуту її власників, фермерів, сільських громад і всієї країни».