Борис Репка: “Я живу за принципом – «Не бійтесь!»

Сім запитань до Бориса Репки

Усі люди різні, неповторні, і кожен носить у собі цілий Всесвіт. Це так, але є й чимало такого, що притаманне усім без винятку: ім’я, мала батьківщина, дитячі мрії, люди й місця, які додають сили тощо. Щось таке, де статуси, статки, рейтинги й кар’єри втрачають свою вагу, бо різні, неповторні, самобутні.., усі ми – люди. Власне, зваживши, на це, ми й сформулювали запитання бліц-інтерв’ю для рубрики “Сім запитань до…”. Отже…
RepkaЧи знаєте історію, як Вам обирали ім’я?
Рідна сестра моєї матері погодилася бути хресною лише за умови, якщо мене назвуть Борисом. Як бачите, так і сталося. Мені дуже комфортно з моїм іменем, я впевнено почуваюся, воно мені дуже подобається й імпонує.
Ким мріяли стати в дитинстві?
Пам’ятаю, у наше село приїхав хор з «Просвіти», і коли вони виступили – мене це так вразило, що відтоді я захотів поєднати своє життя з музикою, навчитися так гарно співати, доносити красу музичного мистецтва до людей. Моя мрія здійснилася.
Які події у своєму житті вважаєте знаковими/переломними?
От, власне, згадана подія й стала переломною і знаковою у моєму житті.
Чия думка для Вас найважливіша?
Звичайно, моєї дружини, Оксани. Як вона скаже – так і буде. Я довіряю лише їй. Вона – мій лакмусовий папірець: якщо щось, навіть у моїй ролі, чи співі, їй не сподобається – то все. Я дуже прислухаюся до її думки і мушу визнати, що жодного разу вона мене не підвела.
Яке місце на Тернопільщині є для Вас особливим?
Це, звичайно, краєвиди мого рідного села Чернилівки, цілюще джерело з Білої криниці. Мої друзі інколи піджартовують: «Та то ти, Лацік (наш актор Євген Лацік, ми односельці) пили цілющу воду, то й співаєте, як ті соловейки!..». А ще дуже люблю наш Театральний майдан: вдень – як бігають діти, літають голуби, як метушаться, кудись поспішаючи, люди; ввечері – при дуже гарному освітленні гуляють закохані пари. Це надихає і вселяє віру, що всупереч метушливій буденності, клопотам, наше життя продовжується…
У якій з країн мрієте побувати?
Мрію побувати в Єрусалимі, Ізраїлі, але не як турист, а як паломник, щоб всім серцем і душею відчути радість народження і страждання Ісуса Христа.
Фраза, що ніколи не втрачає для Вас актульності?
«Не бійтесь!». Цю фразу колись вимовив Папа Римський Іван Павло II, коли опозиціонери з партії «Солідарність» радилися, як їм побороти комунізм у державі й розпочати революцію. Він сказав їм ці слова. Після цього в Польщі почалися реформи. Так от і я живу за цим принципом – «Не бійтесь!».

Джерело:http://faktor.te.ua/

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*