Борис Демків і його квіти ромена…

210017Борис Миколайович Демків – поет, публіцист, перекладач, журналіст. Народився 20 липня 1936 р, помер у 65-річному віці. Однак для усіх, хто його знав, він залишився молодим, бадьорим, сповненим творчої енергії, добрим чоловіком.

Пам’ятаю, з яким захопленням я відвідувала «Сонячні кларнети» – творче об’єднання, очолюване на той час талановитим поетом Борисом Демківим, де звучало віршоване та прозове слово, а ще зала наповнювалася сміхом, коли тут виступали гумористи та пародисти…

Борис Миколайович був членом Спілок журналістів та письменників України, лауреатом Тернопільської обласної літературної премії імені Степана Будного та літературно-мистецької премії імені Братів Лепких. Був нагороджений  Грамотою Президії Верховної Ради УРСР.

23 серпня 2011 року в Тернополі по вул. Родини Барвінських, 12, на будинку, в якому жив поет у 1962—1989 роках, відкрито пам’ятну дошку Борисові Демківу. Автор барельєфу – скульптор Олесь Маляр. А 28 серпня 2011 року на Алеї зірок у Тернополі вмонтовано бронзову плиту з його іменем (скульптор Дмитро Пилипок).

За визначенням критиків та літературних дослідників, Б. Демків — поет-традиціоналіст з явним тяжінням до літературного неокласицизму. Успішно виступав як прозаїк та публіцист у жанрах нарису, новели, статті, есе, памфлету. Працював у жанрі художнього перекладу з російської, польської, болгарської, естонської, білоруської мов. Його твори опубліковані у журналах «Вітчизна»«Дніпро», «Донбас»«Жовтень» (нині «Дзвін»), «Київ»«Ранок», «Україна», газетах «Літературна Україна»«Молодь України»«Литературная газета» та інших, альманахах «День поезії», «Вітрила», щоквартальнику «Поезія», збірниках поезії, місцевій пресі та періодичних виданнях республік колишнього Союзу, а також Болгарії та Польщі.

Особливим надбанням є його поетичні збірки: «Сувора ніжність», «Символи», «Червоне мовчання», «Крило зорі», «Древо життя», «Поезії», «Ораторія лісу», «Залишаю для вас» (посмертна збірка).

Він автор  кількох десятків пісень на музику А. ГорчинськогоО. БілашаВ. Толмачова, О. Германа, Б. Климчука, Ю. Константинова, М. ОблещукаВ. ПодуфалогоТ. СеньківаВ. СорокиР. Стратійчука, Я. Штогрина та інших. А пісня «Квіти ромена» — стала шлягером 1960-1970-х років, платівка з нею вийшла мільйонним тиражем у «Мелодії»( м. Москва).

Та особливою його гордістю і життєвим надбанням стали журналістки –  дочка Світлана Мичко та внучка Анжела Кардинал.  Власне, цими днями до ювілею поета дочка Світлана підготувала і представила у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» численні світлини з домашнього архіву родини. На них і сімейні фото, і фото з відомими людьми: Олесем Гончаром, Миколою Костенком, Іванною  Блажкевич, Дмитром Гнатюком та іншими. З-поміж них особливо знаковою є світлина з композитором Владиславом Толмачовим, датована 1974 р., з яким Борис Демків і створив неповторні «Квіти ромена», що не в’януть і досі…

Фото-документальна та книжкова виставка у бібліотеці-музеї «Літературне Тернопілля» триватиме до Дня Незалежності України. Також у серпні тут очікують на презентацію книги про одного з найталановитіших поетів Тернопілля «Борис Демків: спогади про поета».

Галина ВАНДЗЕЛЯК

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*