Днями до редакції зателефонувала читачка: «Я уже майже виграла цивільний спір. Але що мені з того: щоб державний виконавець виконав судове рішення, я маю заплатити 1540 гривень. Це що – чергове «покращення»?»
Відразу зауважу: читачка нічого не наплутала – п’ятого жовтня набув чинності ЗУ «Про виконавче провадження» у новій редакції, який містить багато суттєвих змін.
Хто платить авансовий внесок?
Отже, що нам варто знати? Справді, відповідно до нового закону стягувач має сплатити так званий авансовий внесок – в розмірі 2 відсотків від суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру (наприклад, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою) – у розмірі однієї мінімальної заробітної плати з боржника-фізичної особи та в розмірі двох мінімальних заробітних плат з боржника-юридичної особи. Без квитанції про сплату авансового внеску виконавчий документ повернуть стягувачу без виконання.
Щоправда, за певних обставин деяким категоріям людей авансовий внесок платити не треба. Від сплати звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової, моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Також не сплачують авансовий внесок державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.
І ще одне: авансовий внесок повернуть після закінчення виконавчого провадження або після повернення виконавчого документа.
Боржникам – непереливки
Сутужніше стало і боржникам – їм треба сплачувати виконавчий збір, який становить 10 відсотків від суми, яка підлягає стягненню. Так було і раніше, але боржник мав шанс уникнути цього, якщо впродовж семи днів після винесення постанови державним виконавцем самостійно виконував рішення. Тепер такої можливості немає. За словами начальника управління державної виконавчої служби області Андрія Хічія, становище боржника ускладнено й багатьма іншими нормами згаданого закону. Це стосується оцінювання та реалізації майна, на яке накладено стягнення. Боржник уже не зможе стримати процес оскарженням у судовому порядку, хіба що суд задовольнить його клопотання про зупинення реалізації як спосіб забезпечення захисту.
Новий закон передбачив електронний реєстр боржників. Особа, внесена у таку базу, уже не зможе відчужити майно, поки не погасить борг. Але ці зміни набудуть чинності з нового року. До речі, тоді ж запрацює й інститут приватних виконавців.
Важливим нововведенням є і те, що строк пред’явлення виконавчого документа до виконання збільшено з одного року до трьох.
Куди звертатися по аліменти?
Варто знати, а надто жінкам, які відсудили у колишніх чоловіків аліменти: виконавчий документ про стягнення періодичних платежів (у цьому випадку – аліментів) можна надати безпосередньо підприємству чи фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Якщо ж виникатимуть якісь проблеми, наприклад, накопичуватиметься аліментний борг, то стягувач має право пред’явити виконавчий документ для примусового виконання, тобто до органів Державної виконавчої служби. Хоча останнє невигідно боржникові, бо він сплачуватиме ще й 10 відсотків виконавчого збору.
Чи забиратимуть житло?
Сьогодні часто можна зустріти заголовки на кшталт: «За комунальні борги відберуть квартиру». За твердженням Андрія Хічія, в області ще не було випадку, щоб за комунальні борги у когось відібрали житло. Якщо раніше сума боргу, за наявності якої можливо здійснити звернення стягнення єдиного житла боржника, становила десять мінімальних зарплат, то за новим законом така сума повинна перевищувати 20 розмірів мінімальної зарплати, тобто більше 30 тисяч гривень. Утім, зважаючи на нові тарифи на газ, тепло, навряд чи згадана сума боргу є недосяжною…
Ольга КУШНЕРИК
Leave a Reply