Без води у кранах – зле, а з водою… ще гірше

Кажуть, що людина може прожити без їжі до 45 діб, без води — від 3 до 10. Довести або спростувати це твердження намагалися у Тернополі. Нещодавно на масиві «Сонячний» через аварію зникла вода з кранів. Раптово. Мешканці навіть не встигли набрати її для технічних потреб і це стало великою проблемою. Згодом, коли брудну воду на певний час подали споживачам, проблем від цього тільки побільшало. Проте про все за порядком…

Ще зранку 31 січня до диспетчерської служби КП «Тернопільводоканал» надійшло повідомлення про витік води в районі приміщення юридичного факультету ТНЕУ, що на вул. Микулинецька, 46 А. За вказаною адресою виїхали слюсарі диспетчерської служби підприємства. Під час обстеження було встановлено витік на каналізаційному колекторі d=700 мм.

Здійснивши розкопку, працівники «Тернопільводоканалу» встановили, що причиною витоку стало руйнування значної частини поверхні залізобетонної труби активними газами каналізаційних стоків. Цей колектор був закладений ще у 80-х роках минулого століття, тому доволі зношений.

Ще 31 січня розпочали роботи із заміни устаткування на аварійній ділянці колектора. Для їх виконання необхідно було тимчасово припинити водопостачання вулиць Симоненка, Куліша, Морозенка, Володимира Великого, Курбаса, частково вул. Київська (7 д, 9, 11, 11а, 11 б), 15 Квітня (непарні числа, від 15 до 45), промислової зони на вул. Текстильна.

Відновили водопостачання аж надвечір 4 лютого. Упродовж дня до редакції газети надійшло понад десяток дзвінків зі скаргами.

«Ми живемо на вулиці Київська. У нас двоє маленьких дітей. Ніколи не думала, що, залишившись без води, буду немов без рук.

Звісно, водоканал знайшов рішення – двічі на день відновлювали водопостачання, аби люди могли зробити запас. Але страшно говорити про якість цієї води. Не те що їсти готувати, підлогу мити було гидко. У нас цей бруд забив фільтри, туалетний бачок. Впевнена, що подібна ситуація і в інших мешканців.

Виникає питання, хто ж відшкодовуватиме нам ці збитки? Адже, коли стається якась поломка, просять вибачення за незручності та перекривають воду. Цікаво, чи можу я вчинити так само: попросити вибачення і не платити за воду? Знаю, що ні, але все ж ця несправедливість вбиває…», – пише Ірина Надбережна.

За коментарем ми звернулися до начальника відділу водопровідно-каналізаційних мереж Ганни Загородної.

Жінка розповіла, що аварія на каналізаційному колекторі сталася через зниження його потужностей. Тобто, коли будували каналізацію, то розраховували на викиди нечистот з майже десятка заводів, які раніше працювали в місті. Сьогодні ж діючими є лише молокозавод і дрібні приватні підприємства.

«Стоки з будь-якого масиву надходять на каналізаційну насосну станцію. Таких у нас 6. Звідти під тиском їх перекачують на очисні споруди. Аварія сталася саме у трубі, яка веде до них.

Коли ми докопалися до цього місця, були шоковані побаченим – у бетонної труби не було верху. Його «з’їли» гази. Найгірше, що така ситуація може повторитися. А перевірити цілісність труби дуже важко.

Звісно, можна пустити телемеханіку, і камери дослідять кожен сантиметр, але для цього треба, щоб усередині було сухо. Відтак знову доведеться перекривати воду. Хоча на майбутнє такі дії заплановані», – розповіла Ганна Чеславівна.

Воду перекрили, аби не затопити насосну станцію. У «Тернопільводоканалі» кажуть, що про кожен свій крок повідомляли містян.

«Ми двічі на день подавали воду, аби мешканці змогли зробити належні запаси. Так, спочатку з крана могла текти застояна вода. Її варто було спустити, проте люди боялися. Мовляв, вода не придатна, а за неї доведеться платити.

Нагадаю, що 1 м3  вартує приблизно п’ять гривень. Отже, навіть якби довелося спустити відро води, це коштувало б кілька копійок. Щодо забитих фільтрів треба звертатися до балансоутримувача будинку. Адже ми подаємо воду лише до зовнішнього стояка.

У нас діє лабораторія, тому якщо вода тривалий час має неприємний запах та колір, треба викликати фахівців,  варто лише звернутися у диспетчерську службу водоканалу за тел: 52-51-17; 25-26-10», – підсумувала Ганна Загородна.

Наталя ЛУКІВ