Андрій Камінський: «Онкологія не вирок, просто треба, або вчасно звернутися, або не боятися прооперуватися»

4 лютого – Всесвітній день боротьби з раком
Рак – одна з головних причин смертності у світі і щороку забирає понад півтора мільйона життів. Проте ця хвороба не смертельна, запевняють лікарі, якщо знати про методи профілактики, а також діагностувати рак. Просто треба вчасно звернутися у спеціалізований медзаклад, не займатися самолікуванням, не боятися хірургічного втручання лікарів. Про це моя розмова з завідувачем другою хірургією, онкохірургом вищої категорії Тернопільського обласного онкодиспансеру А.В. Камінським.
– Андрію Володимировичу, мені здається, що нема такої людини, яка б спокійно відкривала двері онкодиспансеру. Всім відомо, що похід у лікарню відкладати не варто, але хворі зволікають, звертаються до цілителів, переконують самі себе, що у них не рак, навіть якщо вже є документальне цьому підтвердження.
– При лікуванні онкозахворювань – головне не втратити час. Але, як показує досвід, саме на це наші пацієнти і не зважають. А коли звертаються за допомогою на останніх стадіях захворювання, то, зясовується, що вже запізно.
– Часто люди, довідавшись про діагноз, їдуть у Львів. Київ, за кордон – в Ізраїль, Італію тощо.
– Кожен має право лікуватися там, де вважає за потрібне. Але, як кажуть, у рідному домі і стіни гріють. Звичайно ж, зручніше, якщо ти живеш у Тернополі чи на території області, їхати до нашого найближчого спеціалізовано медичного закладу. А в іншому, чужому місті, треба і житло винаймати, і на дорогу, харчування витрачатися, а це додаткові гроші, яких у хворих та їх родичів у наші не прості часи нема вдостатку. Краще витратити ці кошти на догляд за хворим – на краще харчування, дорожчі медикаменти. А щодо лікарів,  то і досвідченіші, і менш досвідчені є як у провінції, так і у столичних медзакладах.
– Пацієнти вважають, що у менших містах нема такої апаратури, як у великих, до того ж ще й у спеціалізованих центрах.
– Звичайно, чим краща апаратура у медзакладі – тим більша ймовірність у першу чергу діагностики, у другу – встановлення вірного діагнозу та лікування захворювання. Чим пухлину швидше діагностувати – тим легше позбутися її. А наші лікарі постійно удосконалюються, відвідують українські та зарубіжні конференції, підвищують фаховий рівень на курсах і майстер-класах, у тому числі й за кордоном.
– Що оперують у вашому відділенні?
– Щорічно у відділенні виконуємо більше тисячі операцій різного ступеня складності. Лікування проводиться хворим на онкологічні захворювання а також пацієнтам з доброякісною, передраковою патологією. З приводу злоякісних захворювань виконуються радикальні оперативні втручання на  тонкому і товстому кишечнику, печінці, за очеревинному просторі,  м’яких тканинах, та шкірі, органах голови та шиї, з онкоурологічною патологією.
Щорічно у відділенні фіксується понад 400 госпіталізацій пацієнтів на уроонколоґічну патолоґію, а також із уролоґічними ускладненнями внаслідок злоякісних новоутворень інших локалізацій. У лікуванні злоякісних новоутворень нирок єдиним радикальним методом залишається хірурґічний. Щорічно в Тернопільській області виявляється до 150 первинних пацієнтів на злоякісні новоутворення нирок, у нашій клініці виконується близько півсотні операцій з приводу даної патолоґії.
Хворим на рак прямої кишки різної локалізації виконуються сфінктерозберігаючі операції. Найчисельніший континґент пацієнтів складають хворі на карциному сечового міхура, оскільки основним методом лікування цієї патолоґії є хірурґічний.
Щодо онкології у районі горла, то чоловіки хворіють  частіше. Однак, у зв’язку з поширенням паління серед жінок, це співвідношення постійно змінюється. В  області щороку фіксуємо близько 200 випадків раку голови та шиї, з них 60-70 – рак гортані.
 У курців пухлини голови та шиї виникають у шість разів частіше. Алкоголь є фактором ризику для виникнення пухлин глотки і гортані, хоча не в такій мірі, як тютюн. Ультрафіолетові сонячні промені є факторами ризику в розвитку раку губи приблизно в третини пацієнтів. Впливають і віруси, і виробничі фактори: пил у деревообробній промисловості (рак слизової носа), нікель (рак гайморових пазух),  іонізуюче випромінювання (рак щитоподібної залози).
Видаливши щитовидну залозу, можна продовжити собі життя, відвідуючи сеанси гормоно-замісної терапії. Складніше на пізніх стадіях, наприклад, при пізньому виявленні раку гортані, необхідним буде її видалення. Це досить травмуюча операція, у першу чергу психологічно. У відділенні проводимо голосове протезування ларингоектомованим хворим.
– Часто пацієнти кажуть, що лікар не Бог, тобто як Бог дасть так і буде.
– Лікарі не заперечують, щоб хворі просили допомоги у Бога, жили з вірою та надією, яка їм у скрутних життєвих обставинах вкрай необхідна. Але про власне здоровя має попіклуватися у першу чергу сама хвора людина, її рідні.
– І не йти до бабок, знахарів тощо… Всі це знають, але, коли приходить біда, то хапаються за соломинку – п’ють різні чаї з трав, роблять масажі, вірять у «відробляння» та «родинні прокляття». Хтось нафту п’є, хтось соду їсть ложками…
– Я, як онколог, вкотре мушу наголосити – це втрата не лише грошей, а й найдорожчого для таких хворих – часу. Чим раніше людина звернеться до Тернопільського обласного онкодиспансеру, який очолює головний лікар Леонід Шкробот і де працює понад 50 досвідчених онкологів і стільки ж молодшого медперсоналу  по допомогу, тим більше шансів у неї  на одужання.
Головне – це діагностувати рак на перших стадіях. Хвороба ця виліковна на всіх стадіях, але краще братися за лікуванні на 1-2 стадії, тоді шанси на життя значно вищі. Але, як свідчить практика,  лише 20 відсотків  пацієнтів звертаються до лікарів на ранніх стадіях хвороби.
– Андрію Володимировичу, як відомо, є три складових лікування онкології – це хірургія, променева і хіміотерапія. Часто вважається, що якщо за лікування береться хірург, а ви саме таким є, очолюючи хірургічне відділення, то він обов’язково буде різати, а не практикувати інші методи лікування.
– Це не зовсім вірні висновки. По перше, не всім хворим потрібне хірургічне втручання і мої колеги роз’яснюють їм це, радять скористатися променевою чи хіміотерапією. Є хворі, яким конче треба прооперуватися, але вони не погоджуються, втрачаючи шанс на одужання.
Не заперечуватиму, що хірург є для того, щоб робити операції.  Це найрадикальніший метод лікування онкології. Але часто він і самий помічний. Бо здатен позбутися пухлини  раз і назавжди.
В онкології є таке поняття, як операбельний і не операбельний хворий, тобто треба ще тішитися, коли можна робити операцію,  адже є випадки, коли в операції вже нема потреби, бо пізно.
У Тернопільському обласному онкодиспансері завдяки новому обладнанню допомогу пацієнти отримують на високому рівні. Часто і без хірургічного втручання,  для обстеження проводять УЗД, комп’ютерну томографію, де визначають контур вогнища хвороби, яку потрібно опромінити. Далі отриману інформацію передають на апарат для променевої терапії. З допомогою спеціальних технологій з’явилася можливість точного, прицільного опромінення пухлини у радіологічному відділенні.
– Що найчастіше призводить до онкозахворювань?
– Багатьом  раковим захворюванням можна було б запобігти, якби люди дотримувалися здорового способу життя, не займалися самолікуванням навіть елементарних хвороб, що згодом переростають у серйозні захворювання. Нерідко причиною онкозахворювань стають шкідливі звички, нездорова їжа, надмірне перебування на сонці, екологія, малорухливий спосіб життя.
– Хто частіше хворіє на онкологію – чоловіки чи жінки?
– На жаль, і діти також.  У групи найбільшого ризику в більшості випадків потрапляють люди обох статей,  віком за 50. Жінки більш ретельно стежать за своїм здоровям, частіше обстежуються. Чоловіки неохочі до видужання – часто можна почути: краще помру, ніж буду лікуватися. Але, коли болячка  «припирає» – мусять рятуватися.  Особливо хвилює те, що  в останні роки рак значно «помолодшав», і вражає вже після 30 років.
–   Щороку кількість хворих на рак зростає. Що нас чекає у перспективі?
– Це справді так, але ніхто не знає, що буде завтра. Можливо, людство винайде дуже ефективні ліки від онкології. Хочеться на це сподіватися. Час не стоїть на місці – наука йде вперед.
Хочу побажати людям здоров’я, миру і не боятися звертатися в онкодиспансер вчасно.
Розмовляла Галина ВАНДЗЕЛЯК

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*