Аби звірі в лісі не переводилися…

Мисливське господарство Західної України має прадавню історію. Сьогодні її продовжує Тернопільське лісомисливське господарство. Про його справи розмовляємо з головним спеціалістом відділу мисливського господарства, охорони і захисту лісів облуправління лісового та мисливського господарства Миколою СЛЮСАРЕВСЬКИМ.

– Миколо Олексійовичу, яка ситуація з охороною мисливської фауни на території ОУЛМГ?

– Цьогорічний мисливський сезон можна вважати досить вдалим, незважаючи на погодні перипетії, які накрили Тернопільщину аномальним снігом. На копитних сезон стартував 5 листопада, а відкриття полювання на хутрового звіра збіглося з негодою. Тож працівники держлісохорони та єгерської служби активно розчищали півметрові завали до підгодівельних майданчиків для дичини. Та й для мисливців, уже після встановлення сприятливих погодних умов, він минув непогано, хоча й планові ліміти на добування диких копитних тварин підприємствами недовиконано на 10 відсотків. Наразі здійснюємо облік чисельності мисливських тварин. Наприкінці місяця побачимо, яка ситуація з дичиною на Тернопільщині. Спільними зусиллями та завдяки сприянню  облдержадміністрації, обласної ради й Головного управління Нацполіції, єгерської служби та державної лісової охорони здійснюються заходи з охорони державного мисливського фонду.

– Чим, на вашу думку, керується порушник правил полювання, свідомо йдучи на злочин?

– Браконьєри незаконно позбавляють тварину життя, тож вони усвідомлюють, що відповідатимуть за це, згідно з чинним законодавством. Переважно вони добре забезпечені матеріально, тож їм лише потрібен адреналін. До того ж вони добре володіють зброєю, навиками стрільби і прохідним транспортними засобами. Отже, тварина, на яку він збирається полювати, не має жодних шансів на виживання.

Тож треба вважати, що браконьєри – це люди з певними психологічними вадами. Під час процедури оформлення протоколів та надання ними пояснень, спостерігається напрочуд комедійно-трагічна картина, коли особа, яка позбавила тварину життя та впіймана на гарячому, вигадує якісь небилиці, телефонує знайомим, які, на її думку, можуть все вирішити та залагодити справу.

– Скільки випадків порушень мисливського законодавства зафіксовано минулоріч?

– За 2016 рік складено 107 протоколів на суму 21 тис.  гривень. Фактично в усіх районах траплялися випадки порушень правил полювання. Зупинюсь на кількох із них. Так, працівники поліції затримали двох браконьєрів з убитим диким кабаном на Зборівщині. Справу передали до Зборівського райсуду, який ухвалив рішення про притягнення горе-мисливців до відповідальності – відшкодування збитків у сумі 12040 гривень. На території Бережанського лісомисливського  господарства затримано браконьєра з убитою косулею. Порушнику довелося сплатити 10040 гривень штрафу.

– Чи достатніми повноваженнями наділена державна мисливська охорона?

– Єгерську службу потрібно екіпірувати відповідною технікою і автотранспортом. Та, враховуючи економічну ситуацію, в якій опинилися лісові підприємства, на жаль, це не на часі, адже потрібні немалі кошти. Саме тому залучаємо до рейдових бригад працівників поліції та їхніх спецпідрозділів.

Наразі на рівні держави триває обговорення питань про підвищення рівня відповідальності за браконьєрство та про запровадження кримінальної відповідальності, яка настає не за суттєве нанесення шкоди мисливському господарству, а за спричинення смерті мисливській тварині.

– Які заходи здійснюють у мисливському господарстві, аби сприяти збільшенню чисельності мисливських тварин?

– Усі наші підприємства значну увагу приділяють розведенню парнокопитних диких тварин у напіввільних умовах з подальшим їх випуском у мисливські угіддя. Найкраще роботу щодо цього здійснюють у ДП «Чортківський лісгосп», який розширив вольєр до 117 гектарів. Європейський досвід ведення мисливського господарства показує, що вольєрне господарство з правильною його організацію дає гарний результат, а це –  відповідний режим харчування диких тварин, який сприяє збільшенню їх популяції, та водночас охорона їх від хижих звірів і браконьєрів.

Чисельність копитних тварин в області становить 4760 особин. Приємно, що на Тернопільщині почалося відновлення популяції лосів. Крім того, є 50 оленів благородних і 10  плямистих, а також косуля європейська (3,5 тис.) й 1170 особин дикого кабана. У мисливському господарстві налічується 59100 особин хутрових звірів, з яких понад 36000 –  зайця-русака. А ще торік районні організації УТМР випустили у мисливські угіддя 3 тисячі фазанів, які наразі адаптуються до наших умов. Тож сподіваємося і на відновлення його популяції у мисливських угіддях.

Розмовляла Марія САБАН